10:34 Тополиний пух, шерсть, пліснява... | |
Щовесни світ ділиться надвоє — більшість людей насолоджується красою розквітаючої природи, а інші витирають сльози, потерпають від нежитю і чухаються, чекаючи своєї черги на прийом до лікаря: у них алергія. Причому, як свідчать офіційні дані, вже до 2015 року від алергічних захворювань страждатиме не меншість, а, в кращому випадку, половина Європи. За словами лікаря-пульмонолога та позаштатного алерголога Калуської ЦРЛ Марії Штремих, причиною весняних нападів алергії частіше за все є пилок дерев, трав, кущів й ін. Головними ворогами людини, особливо навесні, стають берези, ясени і тополі. Проте фахівці заявляють, що скаржитися на тополиний пух почали тільки в 70-тих, коли повітря в містах стало по справжньому брудним, адже алергію викликає не сам пух, а пил, що на ньому осідає. Та зрубувати тополі поспішати не треба. Тому що саме тополя вбирає 70 відсотків вуличного пилу і бруду, а алергетик з неї значно слабший, ніж, наприклад, амброзія, полин чи навіть береза. Алергічні захворювання поширені широко: від різноманітних подразників страждає понад 20% населення планети, а в останні десятиріччя поширеність алергії повсюдно подвоюється. Як відомо, викликати алергію може практично все: домашній пил та пліснява, побутова хімія та шерсть тварин, харчові продукти і навіть сонячні промені. «Про алергію, що починається, можуть свідчити нежить і сльози, які з’являються щороку в один і той самий період, нежить, що не проходить більше тижня, сухий нічний кашель, якого немає вдень», — говорить Марія Штремих. Якщо не звернутися до лікарів і не пройти обстеження, не доведеться довго чекати й більш серйозних ускладнень. Втім, в Україні, на відміну від більшості країн, немає навіть власного інституту алергології, та й кадрів відповідних немає. Єдиний алергологічний відділ у нашій області функціонує лише в обласній клінічній лікарні. А в Калуші — промисловому місті, де з екологією не все гаразд, на всі медичні заклади є тільки один позаштатний алерголог, і то лише з минулого року. А його у штаті повинна б мати і міська поліклініка. Якщо не алерголога, то бодай пульмонолога-алерголога. Адже кількість калушан, які страждають від алергії, дедалі зростає, стверджує Марія Михайлівна. Все частіше люди свої симптоми, які схожі на застуду, пояснюють саме алергією. Наразі лікуванням алергії займаються пульмонологи, терапевти та педіатри. У період загострення алергії на пилок рослин лікар радить: провітрювати приміщення тільки після дощу, увечері й коли немає вітру; приймати ванни та щодня здійснювати вологе прибирання всього будинку; робити щоденний туалет носової порожнини, промивати очі й полоскати горло фізіологічним розчином хлориду натрію (1/3 ч. л. солі на склянку теплої кип’яченої води); на вулиці обов’язково одягати окуляри; дотримуватися дієти. У травні, коли цвітуть дерева, необхідно відмовитися від горіхів, особливо фундука, меду, моркви, не пити коньяк. У червні-липні, коли цвітуть злаки й лугові трави, варто виключити з раціону каші (окрім гречаної), хліб, мед. У серпні-вересні необхідно утримуватися від вживання соняшника й продуктів з нього, а також меду. Вилікувати алергію повністю ще нікому не вдалося: боротьба з нездоровими реакціями на рослини полягає або в придушенні імунної реакції, або в нейтралізації речовин, які її викликають. Лікування проводиться головним чином у холодну пору року, коли стає менше природних подразників. Утім, алергики страждають не тільки від природи: чим більше розвивається суспільство і різноманітні технології, тим більше препаратів та компонентів готової продукції можуть викликати алергічну реакцію різного ступеня важкості.
У Калуші тополі більше не садять.
Як повідомив заступник начальника УЖКГ з питань благоустрою та реконструкції Микола Найда, протягом 2007-2009 років в УЖКГ від калушан надійшло 542 заяви на знесення сухих, аварійних, фаутних (кривих) дерев, а також тих, що перешкоджають доступу у помешкання природного освітлення. Ще 3 липня 2006 року виконком міської ради прийняв рішення, яким дозволялася зрізка вищеперелічених дерев протягом календарного року (програма «Стара тополя»). Оскільки чимало калушан скаржилися на погане самочуття та хворобливість дітей навесні, тобто у період цвітіння тополь й інших дерев, дію цього рішення було продовжено і надалі. Так, у минулому році, зауважує М. Найда, комунальні служби зрізали 393 дерева та провели формовочну підрізку 386 дерев, зокрема надто високих і аварійних. Протягом п’яти місяців цього року на зрізку дерев надійшло 97 заяв. Комунальні служби розробили графік їх знесення, проте у зв’язку з ліквідацією КП «Зеленбуд» і передачею цих функцій КП «Міськсвітло» роботи затримуються. Останні два тижні комунальники косили трави, а вже цього тижня відновлять зрізку. Аварійні ситуації, за словами М. Найди, переважно створюють верби та тополі, посаджені ще у 60-х роках минулого століття. Так, на вул. Січових стрільців, 19 від тополі відламалася велика гілка і впала на землю, а поряд гралися діти. На щастя, ніхто не постраждав. Аварійну ситуацію старе дерево тополі створило і біля будинку №21 на цій же вулиці. Гілка впала на лінію електропередач, і будинок залишився без освітлення. Тому такі дерева будуть зноситися в першу чергу. Деякі калушани, каже Микола Найда, нарікають, що комунальники лише зрізають дерева і нічого не садять. Це, звичайно, не так. Лише цієї весни у місті було висаджено1042 дерева та 111 кущів. Тополь, щоправда, вже не садили, віддали перевагу липам, кленам, дубам, смерекам, березам, горобині та туї, а також кущам самшиту й калини.
Джерело інформації - газета "Дзвони Підгір'я"
| |
|
Всього коментарів: 0 | |