У ніч з 31 жовтня на 1 листопада в багатьох країнах світу відзначають свято Геловін. Діти й дорослі одягають костюми нечистої сили і стукають у домівки з криками: «Пригощай, а то пошкодуєш!». Якщо господар або господиня не принесе чогось смачненького в жертву, ці «злі демони» можуть жорстоко над ними пожартувати... Звідки походить це чудернацьке свято та як до нього ставиться Церква?

За однією з версій, свято Геловін походить від давніх кельтів, які відзначали прихід нового року 1 листопада. Фестиваль, який влаштовували напередодні, символізував завершення сільськогосподарських робіт і початок зими, яка майже в усіх народів асоціювалася зі смертю. Вважалося, що 31 жовтня мертві повертаються на землю, щоб оцінити справи своїх живих нащадків. У цей день кельтські жерці-друїди передбачали майбутнє. Вони збиралися в дубових гаях на вершинах пагорбів, запалювали багаття і приносили злим духам жертви, щоб умилостивити їх. Вважалося, якщо вранці розпалити вогнище від вугілля тих багать, воно буде зігрівати будинок протягом довгої зими і захистить від нечистої сили. Легенда розповідає, що в ніч з 31 жовтня на 1 листопада відкриваються ворота в минуле і майбутнє. Це – час, коли людина може усвідомити своє місце у вічності. Те, що говорили друїди, було важливим життєвим орієнтиром на довгу зиму...

Простий народ, який вірив, подібно до нас, що як зустрінеш новий рік, так його і проведеш, завзято веселився. У маскарадні костюми одягалися, щоб «обманути злих духів», які могли накликати нещастя. А щоб догодити добрим духам предків, на порогах домівок виставляли їжу. Потім, після завоювання Галлії римськими легіонами, до традицій свята додалися елементи ще однієї язичницької релігії, що вельми шанувала нестримні ритуальні веселощі. А згодом християнська церква пристосувала давні традиції до своїх канонів. Так, приміром, традиція залишати духам їжу трансформувалася у пригощання бідних та дітей. Вважається, що звичай «пригощай, а то пошкодуєш» зародився саме в Америці. Діти, одягнуті в карнавальні костюми, стукають у двері чужих домівок і вимагають частування – цукерок, солодощів. Якщо господарі відмовляють, вони можуть помститися: раніше було заведено закидати негостинний дім яйцями, сучасний же звичай більш гігієнічний – кидати розгорнутий туалетний папір.

Найголовніший геловінський символ – гарбуз зі свічкою – походить з ірландського фольклору. А саме з легенди про скупого Джека, який двічі обманув чорта та ще й примусив заприсягтися, що той не завдасть йому шкоди. Коли Джек помер, Бог відмовився приймати на небо його душу і відіслав її назад на землю. Однак змилосердився і дав Джекові палаючі вуглини замість очей, щоб він відганяв диявола… В Ірландії колись гарбузів не вирощували, тож перші страхітливі обличчя Джека вирізали з картоплі та яблук. А вже після еміграції до США переконалися, що гарбуз для цього підходить найкраще.