З 1 листопада мінімальна заробітна плата в Україні має зрости до 744 гривень, а прожитковий мінімум – до 701 гривні. До 1 грудня наступного року мінімалка та прожитковий мінімум мають зрости до 922 та 875 гривень відповідно. Закон про підвищення соцстандартів прийняли, незважаючи на те, що в країні – економічна криза. Цього року підприємства і так скоротили тисячі працівників, хоча мінімальна зарплата на початку року становила 605 гривень. За офіційними даними, заборгованість перед працівниками становить понад 1,6 мільярда гривень. Тож підвищення соцстандартів обернеться у кращому випадку зростанням заборгованості по зарплаті, у гіршому – новою хвилею звільнень.

Фракція БЮТ звернулася до Президента з вимогою не підписувати закон “Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати”. Ветувати закон про нові соцстандарти рекомендуватимуть Гаранту також економісти Секретаріату Президента. Про це заявив керівник головної служби соціально-економічного розвитку Секретаріату Президента Роман Жуковський.

Для забезпечення цих виплат уже цього року Кабміну доведеться знайти 8 додаткових мільярдів – у бюджеті вони не закладені. Наступного року додатково потрібен буде 71 мільярд гривень. Заступник міністра фінансів Володимир Матвійчук заявив, що для того, аби знайти кошти на ці виплати, доведеться позакривати клуби, дитячі садки в селах, школи. “Всього потрібно буде скоротити 1,6 мільйона посад у бюджетній сфері, або 45% загальної кількості”, – сказав заступник міністра. Є ще один спосіб знайти гроші – надрукувати їх. Але у такому випадку гривня ще більше знеціниться, а ціни виростуть. Тобто номінально наші доходи виростуть, а фактично багатшими ми не станемо. Пригадуєте часи, коли ми усі були купонними мільйонерами, а насправді ці папірці нічого не вартували? Так виглядає, що знову йде до того.

“Цей закон – не що інше, як передвиборча агітація Партії регіонів та Блоку Литвина. Ці нововведення можна втілити у життя, тільки якщо вони пройдуть у законі про бюджет. У будь-якому випадку підвищення соціальних стандартів зараз – прямий удар по усій антикризовій програмі, – каже директор Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. – Можна говорити про те, що підвищення соціальних виплат стимулюватиме попит. Але у час кризи це не спрацьовує. Люди не мають впевненості у завтрашньому дні, тому значну частину цих коштів відкладатимуть. Вони не підуть в економіку, тому і суттєвого впливу на інфляцію не матимуть. Зате це додаткове навантаження на підприємства, оскільки зростуть їхні видатки на заробітну плату. Отож ймовірно, що деякі з них скорочуватимуть видатки за рахунок скорочення працівників. Люди мають розуміти, що дуже багато зовні добрих намірів – це пряма дорога в пекло...”.

Прийнявши закон про нові соцстандарти, депутати не проголосували за постанову «Про вжиття додаткових заходів щодо упорядкування окремих видатків державного бюджету України, направлених на підвищення розмірів державних соціальних стандартів та гарантій». Ще б пак, адже вона передбачала зменшення вдвічі заробітної плати Президента, голови ВР, прем’єра та віце-прем’єр-міністрів, нардепів та інших високопосадовців. Виходить так – ми наобіцяли, а вже уряд хай вирішує, як ці обіцянки виконувати.

“Однозначно – це передвиборчий піар. По-перше, ми ще живемо за старим бюджетом. Щоб здійснювати соцвиплати уже з 1 листопада, як це прописано у законі, треба спочатку прийняти зміни до бюджету. Потім треба це закласти у бюджеті на наступний рік. Зрозуміло, що до президентських виборів ніякий бюджет приймати не будуть. А після виборів всі ці обіцянки будуть неодноразово змінені, незалежно від того, хто переможе, – каже експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Максим Борода. – Це дуже хороший політичний розрахунок. І це розуміють ті, хто цей закон просував... Уже зараз можна говорити про те, що бюджет не виконується – не повертають ПДВ, не йде в повному обсязі фінансування армії, інші платежі. Пересічні українці цього не відчувають, адже саме за рахунок зекономлених там коштів вчасно йдуть усі соціальні виплати. Виконати виплати за новими соцстандартами неможливо. Це міна під ту політичну силу, яка зараз при владі. Якщо ж відійти від політики, то ці нововведення матимуть однозначно негативні наслідки для економіки. Українці є заручниками соціальної політики. Навіть коли економіка зростала, не можна було штучно піднімати соцвиплати. А зараз цього робити категорично не можна. Доходи людей мають зростати разом зі збільшенням продуктивності. Тільки коли економіка більше заробляє, вона може більше віддавати. А друкувати гроші і роздавати їх соціально незахищеним нема сенсу, бо все одно все з’їсть інфляція. Крім того, замість виведення бізнесу з тіні це лише зажене його в тінь. Не думаю, що у приватних підприємствах пройдуть масові звільнення – кого могли, уже звільнили на початку кризи. Зате більше людей отримуватимуть зарплату у конвертах. Про який соціальний захист тоді може бути мова?”.

У Національному форумі профспілок вважають, що закон про підвищення соцстандартів потрібно було приймати разом з програмою економічного забезпечення цих стандартів, яка б чітко визначала джерела фінансування. “Профспілки завжди підтримують підвищення соціальних стандартів, але важливо, аби воно було реально забезпечене і відповідало потребам працівників, а не логіці передвиборчої кампанії політиків, – вважає голова НФПУ Мирослав Ярчук. – Поспішне прийняття цього закону може спровокувати нову хвилю безробіття. Якщо ми прогнозували, що до кінця року втратити роботу можуть близько півмільйона людей, то тепер ця цифра може подвоїтися. В першу чергу можуть постраждати працівники бюджетної сфери, яким уже зараз платять тільки основну ставку, врізавши всі надбавки. Якщо цю ставку підняти, вчителів, медиків, науковців будуть звільняти з роботи”.