Не встигли звикнути до того, що за пачку масла треба віддати 11 гривень, як вона уже по 14. Добре, хоч гречка трохи втихомирилась – уже є навіть по 11 гривень за пакет (щоправда, лише 900 г). Хліб подорожчав наче й небагато – на 10-15 копійок, але прогнозують, що до кінця року він подорожчає ще на 2-3%, молокопродукти – на 5%, овочі – на 10-50%...

Серед овочів найбільше може подорожчати цибуля – навіть до 10 гривень за кілограм. Натомість ціни на картоплю зростати не повинні, оскільки уже зараз «поза межами розумного». На думку експертів, нормальна ціна на картоплю – 4-4,5 гривні за кілограм (торік у такий період картопля була в середньому по дві гривні), тоді як зараз на ринках вона коштує 6-7 гривень. Ажіотаж довкола картоплі «імпортували» з Росії, де справді є проблеми з урожаєм. Тому у східних регіонах України (ближчих до РФ) картопля дорожча…

Щодо цін на молоко, то думки експертів розділились. У Клубі аграрного бізнесу вважають, що молоко, яке за серпень подорожчало на 20%, до кінця року може зрости ще на 5%. За даними Асоціації виробників молока, зараз середні закупівельні ціни на молоко – 3,5-4,5 гривні (щоправда, у населення молоко купують дешевше). В Українській аграрній конфедерації вважають, що ціни уже сягнули піку. По-перше, більше за молокопродукти українці платити не зможуть, тому впаде попит. По-друге, при таких цінах стає вигідно ввозити молоко з-за кордону – з Білорусі, Росії та Польщі. Натомість у подорожчанні яєць не сумнівається ніхто – це продукт сезонний, тож що ближче до зими, то коштуватимуть дорожче (уже зараз за десяток яєць беруть 9-12 гривень).

За такої ситуації не дивно, що заговорили про введення продовольчих карток для малозабезпечених. Ще у травні міністр аграрної політики Микола Присяжнюк запропонував скасувати державне регулювання цін на продукти харчування і замість цього ввести для соціально-незахищених верств населення соціальні картки. За його словами, розробкою соціальних карток займається Мінпраці та соцполітики та Мінекономіки.

Тепер з пропозицією ввести соціальні картки до президента звернулись аграрні асоціації. Натомість президент асоціації «Укрхлібпром» Олександр Васильченко вважає такий крок недоцільним. «Для чого країні, яка зібрала такий урожай, вводити продовольчі картки? Це нонсенс! Держава має достатньо економічних важелів впливу на ціни, треба їх застосовувати. Зокрема, що стосується цін на хліб, то їх може стримати борошно з Аграрного фонду. Рішення про виділення цієї муки хлібопекарним підприємствам є, але з його виконанням чомусь зволікають», – каже Олександр Васильченко.

Утім, подейкують, що соціальні продовольчі картки таки будуть. У містах це начебто будуть звичайні пластикові картки, якими можна буде розраховуватися у магазинах, а на селах – спеціальні «банкноти для бідних», на які можна буде придбати усе, окрім алкоголю та тютюну. Обійдеться така «доброчинність» бюджету у кілька мільярдів гривень. Уже навіть порахували, що ціни на продукти харчування після такого нововведення зростуть в середньому на 7%.

– Відповідно до положень про звернення, влада має місяць на опрацювання. Тобто відповідь стосовно запровадження продовольчих карток має надійти до 13 жовтня 2010 року, – каже заступник генерального директора Української аграрної конфедерації Олександр Ярославський. – З 2000 року кожен уряд декларує підвищення адресної соціальної допомоги. На сьогодні ціни на продовольство досягли такого рівня, що малозабезпечені українці уже мають обмежений доступ до продуктів харчування. У той же час, є категорія людей, для яких немає значення, чи гречка по 10 гривень, чи по 15. А стримуючи ціни адміністративним способом, держава дотує усіх – і бідних, і багатих. Крайніми лишаються сільськогосподарські підприємства, які стали донорами українського населення, адже зростання цін на їхню продукцію держава стримує, але при цьому ціни на міндобрива, техніку не стримує ніхто. Вартість кредитів теж чомусь не обмежують. Тому ми вважаємо, що треба відійти від адміністративного регулювання цін, натомість ввести соціальні картки для малозабезпечених.

– Як виглядатиме механізм запровадження таких карток? Це будуть якісь спеціальні талони, на які можна придбати певні продукти?

– Ми бачимо це у вигляді пластикових карток, на які держава перераховує певну суму. Причому не лише на продукти харчування, а й інші субсидії. Скажімо, нині чимало категорій людей мають пільги на транспорт, але лише 23% коштів, які виділяє держава, йде саме на бідних людей, решта – абикому. Скажімо, для чого бабусі-пенсіонерці, яка живе в селі і нікуди не їздить, пільги на міський громадський транспорт? Краще ту суму перерахувати їй на картку, а вже вона сама вирішуватиме, куди ці гроші витратити.

– Якщо уряд пристане на ваші пропозиції і відпустить ціни, на скільки можуть подорожчати продукти?

– Зараз важко сказати. Гадаю, спочатку ціни підуть вгору, але потім стабілізуються. В тому числі і завдяки зростанню попиту...

– Наскільки технічно можливо впровадити соціальні картки?

– Якраз технічно – не проблема. Механізм розробляли ще з 2000-го. Зараз все готово – потрібна лише політична воля. Зрештою, адресність соціальної допомоги була прописана у програмі нинішньої влади.