Цього року українці не відпочивають! Опитування, проведене порталом Superjob, показало, що 32% чоловіків та жінок не планують йти у відпустку. Чому кожен третій громадянин відмовляється від законного відпочинку та як це може позначитися на здоров’ї нації, з’ясовувала наш кореспондент.

Ідеш у відпустку – поглиблюєш кризу?

Основна причина відмови від відпочинку – фінансова криза. Люди прагнуть зекономити, адже рівень пересічних зарплат не відповідає ціновій політиці турагентств, курортів, пансіонатів. Зважаючи на економічну ситуацію, більшість українців воліє заробляти, а не витрачати гроші. Оскільки рівень безробіття в країні зростає, працівники бояться втратити роботу, а той, хто нещодавно її знайшов, “халявити” не збирається. На деяких підприємствах склалася ситуація, в якій про відпустку не може бути й мови: зменшилися обсяги продажів, людей скорочують, а тих, хто залишився, замінити нікому. Директори фірм, які потерпають від кризи, спонукають людей обходитися без відпочинку, оскільки необхідно розвивати підприємство.

За словами психолога Тетяни Черняк, людина, яка працює цілий рік без відпустки, перебуває у стані постійного стресу. Щоправда, якщо це сталося вперше, а в попередні роки працівник відпочивав, організм не особливо потерпатиме. У такій ситуації слід шукати інші способи для розрядки: частіше гуляти у парку, відвідувати друзів та займатися тим, що приносить задоволення.

Деякі люди мають можливість взяти відпустку, натомість економічна ситуація не дозволяє їм виїжджати за межі міста. Хтось у такій ситуації воліє ходити на роботу - мовляв, нема чого бити байдики, краще заробити зайву копійчину. Інші використовують законний відпочинок, займаючись хатніми справами та сім’єю. Тому, хто емоційно та фізично виснажується на роботі, потрібно в будь-якому разі йти у відпустку, щоб приділити собі час та розслабитися. Якщо людина має достатньо сили та енергії, аби продовжувати працювати, – це ознака того, що робота їй подобається: працівник черпає з неї силу та натхнення, тому один рік відпустку можна проігнорувати.

Інша справа, якщо людина не відпочиває декілька років поспіль. Такий трудоголізм може призвести до того, що працівник “згорить” на роботі. Постійне навантаження, неминуче нервове напруження негативно впливає як на здоров’я, так і на стосунки з друзями та колегами. Часто у таких людей спостерігаються зміни в поведінці: вони стають пригніченими, дратівливими, уникають контактів, з підозрою ставляться до оточуючих. У найважчих випадках зміна мислення може призводити навіть до суїцидальних думок.

Згідно з дослідженням, у людей, які протягом десяти років обходилися без відпочинку, виявили негативні зміни на фізіологічному рівні, й відновити організм вже не вдалося.

Відпустка необхідна не тільки для відновлення сил, а й заради зміни обстановки. Коли людина весь час перебуває в однакових життєвих обставинах, її дії доходять до автоматизму. Якщо ж вона переключається на інший спосіб життя, отримує нові емоції та поповнює внутрішній багаж, починає скоріше вирішувати складні життєві питання та долати неприємності. Спільний відпочинок у віддаленому від дому місці також потрібен подружнім парам: нові враження сприяють кращому виконанню щоденних обов’язків та надихають на нові звершення.

Трапляються випадки, коли людина роками не відпочиває через брак грошей. Тоді варто зрозуміти - вона щось робить у житті неправильно, тому слід кардинально змінювати ситуацію.


Без вас Чорне море не висохне.

За словами головного лікаря обласного центру здоров’я, головного спеціаліста області зі здорового способу життя Юрія Островерхи, людина, яка працює без відпочинку, сама себе знищує. Трудоголіки скорочують тривалість свого життя, зменшують фізичний, душевний та трудовий потенціал, перетворюючись на важко хвору, передчасно старіючу людину. Під впливом хронічної втоми та постійного стресу виникає безсоння, мігрень, а інколи й онкологічні захворювання.

Повноцінний відпочинок полягає у зміні діяльності. Для того, щоб кардинально відновити сили, необхідно грамотно розподілити час відпустки. Тим, що працюють фізично, бажано проводити час у спокої, розвиваючи свої інтелектуальні здібності. Офісним працівникам краще більше рухатися.

Вимушена відмова від поїздки на море не повинна сприйматися як трагедія. Навпаки – традиційні 10-14 днів у теплих краях лише спричиняють додатковий стрес для організму. Через подвійну акліматизацію після повернення з відпочинку люди потерпають від різноманітних хвороб: таке переобтяження організму призводить до різноманітних інфекцій і навіть онкозахворювань.

Але проводити відпустку у місті, через погану екологію та електромагнітні випромінювання, також не варто. Безперервне лежання перед телевізором та надмірне харчування лише шкодять організму, тому бажано відпочивати на дачі або в селі.

Щоб зберегти здоров’я та мати хорошу працездатність, людина потребує щоденного відпочинку та нормального дотримання добового ритму. Один раз на рік потрібен триваліший “тайм-аут”. Для повного відновлення організму цілком достатньо 2-3 тижнів.


У відпустці не думай про роботу...

Юрій Островерха зазначає, що необхідно готуватися як до відпочинку, так і до повернення на роботу, оскільки будь-які різкі зміни негативно впливають на наш організм. Щоб легше було увійти в робочий ритм після відпустки, необхідно налаштуватися на роботу як морально, так і фізично. В останні дні важливо лягати спати та вставати о тій же годині, що й у трудові будні.

За словами голови асоціації практикуючих психологів Ігоря Корнієнка, під час відпустки не можна думати про роботу та домашні проблеми, тому повертатися краще не напередодні першого робочого дня, а за три-чотири доби. Перед тим, як приступити до роботи, варто зустрітися з друзями та поділитися з ними враженнями від відпочинку: переповідаючи свої пригоди, ви переживете їх ще раз, але на іншому рівні, завдяки чому легше буде адаптуватися до робочого процесу. Повернувшись “у свою колію”, не варто у перший же день завантажувати себе купою завдань – входити в робочий ритм краще поступово. Щоб не допустити різкого переходу від “лінощів” до праці, протягом перших днів необхідно чергувати роботу з короткотривалим відпочинком.