11:47 Спільність Ющенка з Януковичем оформлена офіційно | |
25 грудня 2009 року заступник керівника Головної служби з внутрішньополітичних питань та регіонального розвитку Секретаріату Президента України, доктор наук, професор Ярослав Козачок розірвав усі зв’язки з главою держави. Заявив, що більше не працює з Віктором Ющенко через його «цинізм і аморальність». Також він оприлюднив угоду про взаємодію Віктора Ющенка та Віктора Януковича. Про мотиви такого вчинку розповідає Ярослав Козачок.
Я працюю в Секретаріаті Президента біля чотирьох років. Прийшов на державну службу з вищої школи. Головним мотивом для мене було прикласти всі мої знання та вміння на розбудову нашої державності, реалізацію ідеалів Майдану та демократичних перетворень. Сьогодні, коли вирішується доля нашої держави, я не можу спокійно дивитись на цинізм і аморальність політиків, на те, як декларації нашого президента розходяться з його реальними справами. Зокрема, я не можу погодитись, як державний службовець та громадянин, з дискредитацією влади та деструктивною політикою, що нав’язується останнім часом нашому суспільству. Свідоме блокування урядових рішень, протиставлення різних гілок виконавчої влади, ветування потрібних державі законів та нормативних актів, зокрема, таких як зміни до Бюджетного кодексу, які б дали новий поштовх місцевому самоврядуванню, Закон про протидію відмиванню брудних коштів, фінансування охорони здоров’я, рішення про приватизацію та створення Державної міграційної служби тощо. Та навпаки, підтримка законів опозиції, що дестабілізують фінансову систему, таких як закон про соцстандарти. Все це свідчить, що політична боротьба з опонентами ставиться Віктором Ющенком понад інтереси держави. Небезпечним прикладом таких дій є антиконституційне керівництво Президентом діяльністю Національного Банку України. Це не тільки безконтрольні багатомільярдні потоки рефінансування та гра з курсами валют, але й останні спроби примусити НБУ заблокувати наприкінці року бюджетне фінансування Урядом всієї країни. Спроби штучно дестабілізувати ситуацію в країні та боротьба проти свого політичного конкурента перетворюється на боротьбу проти власної держави. На цьому тлі хочу зупинитися на стосунках Віктора Ющенка та Віктора Януковича. Вони сформувалися ще наприкінці 2005 року, часом ставали дещо прохолодними, але ніколи не припинялися. А з вересня цього року почався новий період їхнього зближення, який перетворився на системну взаємодію. А саме, регулярні відвідування Секретаріату Президента Миколою Азаровим, Олександром Лавриновичем, Сергієм Льовочкіним та іншими «регіоналами» стали звичайним явищем, також як і особисті зустрічі Віктора Януковича з Віктором Ющенком. Хочу зазначити, що останньою краплею, яка примусила мене до рішучих дій став один документ, що потрапив до мене. Це конфіденційна «Угода про політичне примирення та розвиток України» між Ющенком та Януковичем, в якій вони домовились не тільки про взаємодію під час виборів, але й про своє майбутнє. Начебто для «відновлення національного примирення між східними та західними регіонами України» сторони фактично засвідчили акт політичної корупції, наперед визначивши взаємні гарантії перебування при владі після завершення президентських виборів 2010 року. Зокрема, пункт 2 Угоду стверджує, що «сторони зобов’язуються уникати у своїй передвиборчій агітації взаємної критики та використати всі наявні можливості для підтримки Віктора Януковича у другому турі виборів». За повне сприяння в отриманні президентської посади Віктора Янукович обіцяє своєму партнеру головування в центральному органі виконавчої влади. «Сторони забезпечують висування на посаду Прем’єр-міністра України Віктора Ющенка. Та позитивне голосування за його кандидатуру парламентської більшості», – зазначено у пункті 4 даної угоди.
На моє глибоке переконання, Віктор Ющенко найбільше зацікавлений у даній Угоді. Його вимоги щодо розстановки особисто наближених до нього керівних кадрів держави максимально конкретизовані. При цьому Віктор Янукович це питання у стосунках з чинним президентом наразі не порушує. Принаймні ніщо не свідчить про це на рівні документів. Сам, Віктор Янукович залишає на своїх посадах Голову Служби безпеки України Валентина Наливайченка, Секретаря Ради національної безпеки і оборони України Раїсу Богатирьову, вносить до Верховної Ради України подання щодо призначень Міністром закордонних справ України Арсенія Яценюка та Головою Національного банку України Анатолія Шаповалова. За Віктором Ющенком лишаються віддані йому Голови обласних державних адміністрацій: Київської – Віра Ульянченко, Івано-Франківської – Микола Палійчук, Тернопільської – Юрій Чижмарь, Полтавської – Валерій Асадчев, Херсонської – Борис Силенков (пункт 5 даної угоди).
До складу нового Уряду гарантовано потрапляють президентський кум Іван Васюник (віце-прем’єр-міністр з питань підготовки та проведення Євро-2012) та голова виборчого штабу Віктора Ющенко, керівник Державного управління справами Ігор Тарасюк. Свої посади зберігають міністр у справах сім’ї, молоді та спорту Юрій Павленко, міністр аграрної політики Юрій Мельник. Частина 2 пункту 6 даної угоди передбачає внесення до складу Кабінету Міністрів «інших кандидатур» близьких до Віктора Ющенко. Віктор Янукович повинен буде запропонувати їх парламенту та забезпечити відповідне схвальне рішення. Певно, це будуть міністри гуманітарного напрямку. Освіти і науки, культури, охорони здоров’я тощо. Мене, як людину, яка продовжує вірити в демократичні цінності, не може влаштовувати такий стан справ, тому я написав заяву на звільнення з посади заступника керівника Головної служби з внутрішньополітичних питань та регіонального розвитку Секретаріату Президента України. Особисто мені було важко прийняти таке рішення, але є речі, які стоять вище власних інтересів і навіть особистої безпеки. Ярослав Козачок, заступник керівника Головної служби
з внутрішньополітичних питань та регіонального розвитку
Секретаріату Президента України (07.2009 – 12.2009),
доктор наук, професор.
Сторінка оригіналу - http://zik.com.ua/ua/news/2010/01/20/211281
| |
|
| |
| Всього коментарів: 1 | ||||||
| ||||||