«...У цьому офіційному документі вищого законодавчого органу Європейського Союзу Степана Бандеру безпідставно названо колабораціоністом під час Другої світової війни, – йдеться у одноголосно прийнятому зверненні. – Вважаємо, що рішення Європарламенту позбавлене серйозного історичного підґрунтя і базується на наклепі про так звану «співпрацю» ОУН з нацистською Німеччиною, яким свого часу комуністична пропаганда таврувала український національно-визвольний рух часів Другої світової війни. Це твердження є вкрай цинічним, адже Степан Бандера з початку липня 1941 року по жовтень 1944 року був в’язнем гітлерівського концентраційного табору Заксенхаузен, а два його брати замордовані в Освєнцімі. Тим більше дивним є засудження лідера українського національно-визвольного руху, одного з найвизначніших борців проти нацизму і комунізму у світовому вимірі, на фоні того, що Рада Європи засудила злочини цих тоталітарних режимів.

Дивним є той факт, що Європарламент ставить під сумнів рішення Нюрнберзького процесу, на якому були названі злочинці та колабораціоністи і було визначене саме поняття «колабораціонізму». Ні Степан Бандера, ні очолювана ним Організація Українських Націоналістів, ні Українська Повстанська Армія не підпадають під поняття «колабораціонізму», означене на Нюрнберзькому процесі.

Загальновідомим є той факт, що, довідавшись про Акт проголошення відновлення незалежності України від 30 червня 1941 року, який був ініційований Бандерою, Гітлер негайно видав наказ знищити цей рух: «Незаперечно встановлено, що рух Бандери готує повстання у Рейхскомісаріаті (Україна), мета якого – створення незалежної України. Всі активісти руху Бандери повинні бути негайно арештовані і після ґрунтовного допиту таємно знищені як грабіжники». (International Military Tribunal (IMT) Der Prozess gegen die Hauptkriegsverbrecher vor dem Internationalen Militargerichtshof. – Nurnberg, 1945–1946, 42 томи. /014-USSR (№ 7) XXXIX, С.269–270). Інший документ нацистської Німеччини – «Звіт (таємний) про події в Україні» – містив повідомлення ч. 26 від 23.10.1942 р.: «Організація Бандери зайняла явно бойове становище проти Німеччини і змагає всіма засобами, включно зі збройною боротьбою, до відновлення самостійности України».

Яскравим прикладом боротьби ОУН проти нацизму та відсутності «співпраці» ОУН і нацистської Німеччини став той факт, що свідома європейська громадськість висловила своє співчуття у зв’язку з вбивством 15 жовтня 1959 року агентом КГБ Сташинським лідера ОУН Степана Бандери.

Івано-Франківська обласна рада, «як повноважний представницький орган місцевого самоврядування області, де народився, навчався, одержав батьківське виховання та сформував свій національний світогляд Степан Бандера», свого часу виступала ініціатором присвоєння йому звання Героя України. Відтак Івано-Франківська обласна рада вважає, що Резолюція Європейського Парламенту в частині пункту, що стосується присвоєння Степанові Бандері звання Героя України ґрунтується на стереотипах, свідомо сформованих тоталітарним режимом СРСР з метою дискредитації українського національно-визвольного руху і не враховує сучасних історичних досліджень».

На думку депутатів обласної ради Івано-Франківщини, «рішення найвищого законодавчого органу Об’єднаної Європи повинно базуватися виключно на об’єктивних історичних фактах».

 
Прийняттю згаданого Звернення до Європарламенту передували виступи на сесії місцевих науковців – кандидата історичних наук, в.о директора науково-дослідного центру «Дослідження українського національно-визвольного руху» при Інституті історії і політології Прикарпатського національного університету ім.Василя Стефаника Миколи Вітенка та кандидата історичних наук, доцента кафедри історії України цього ж ВНЗ Тамари Галицької.

Як зазначили науковці: якщо будуть опубліковані усі джерела з архівів СБУ, тоді конфліктів щодо постаті Степана Бандери, як символу українського національно-визвольного руху не буде, «тому що це видно зі сторінок документів, в тому числі радянських».

Відповідно до рішення позачергової 36 сесії Івано-Франківської облради прийняте звернення буде відправлено Президенту України Віктору Януковичу, Верховній Раді України, МЗС України, посольствам європейських країн в Україні, депутатам ВРУ від Прикарпаття, а також в обласні ради.

За словами голови обласної ради Ігоря Олійника, Івано-Франківщина сподівається, що окрім Львівської і Тернопільської обласних рад, де сьогодні проходять сесії з цього ж приводу, це звернення до Європарламенту підтримають колеги з Волинської та Рівненської обласних рад.