[Калуський інформаційний портал ]
Головна » 2010 » Квітень » 1 » Художня майстерність і наукова ґрунтовність: історичне дослідження Богдана Василіва
09:32
Художня майстерність і наукова ґрунтовність: історичне дослідження Богдана Василіва
(Рец. на кн.: Василів Богдан, Петрів Микола, Василів Марія, Паращак-Василів Марія, Василів Степан. Добровляни крізь століття. – Львів: Вільна Україна, 2010. – 424 с.: іл.)
 
Останні два десятиліття увійшли в історію як новий виток в розвитку української наукової гуманітарної сфери, як час перегляду концепцій, методик і створення нових. В цьому контексті дедалі більший інтерес викликають дослідження, присвячені історії нашого народу: хто ж ми є? Саме такий екзистенційний запит ми можемо поставити собі, щоб глибше пізнати коріння свого роду, проаналізувати події, в яких жили наші предки, і зрозуміти суть життя.

З початку розбудови Української держави значний інтерес в суспільній свідомості становлять дослідження з історії українського народу, державотворчих процесів. Актуальності набуває й історичний розгляд як регіону (Поділля, Гуцульщини, Полісся та ін.), так і окремого населеного пункту. Власне, історичних досліджень про розвиток держави, буття українського народу та його боротьбу за свою державу написано чимало, тоді як досліджень про конкретний населений пункт – обмаль, якщо не мізерна кількість. Напрям історично-краєзнавчого дослідження вчергове продемонстрував актуальність і високу наукову продуктивність на прикладі книги Богдана Василіва.
 
Сьогодні, розглядаючи історичне, краєзнавчо-етнографічне колективне дослідження (хоча, зауважу, головним автором є Богдан Василів), ми можемо переконатися, що історія на прикладі кожного села (в даному випадку Добровлян) потребує того, що ми зобов’язані знати історію своєї сім’ї, роду, села. Саме звідси починається наше розуміння Батьківщини. Бо хто б що не говорив, не знаючи історії свого роду, той і не знатиме, що сказати своїм нащадкам. Втрачається кровний зв'язок з родом, з народом, а тим самим і знищується історична пам'ять - саме з байдужості. Тож саме панацеєю від такої хвороби є пізнання, розуміння і передача нащадкам правдивої історії.

Як наголошує сам автор у передмові, «Книга складена в такий спосіб, щоб читач міг не тільки ознайомитися з історією села, але й безпосередньо «торкнутися» живої історії власного роду, відслідкувавши в поданих у книзі списках власний родовід та отримавши інформацію про соціально-побутовий і культурний рівні життя дідів-прадідів».

Богдан Василів залучив у науковий обіг досі невідомі громадськості нашого краю історичні події на Калущині, починаючи від ХV століття аж до кінця ХХ ст. Такий підхід дав змогу авторові якомога ближче підвести читача до тогочасних історичних реалій – а це і кріпацтво, і визвольний рух, колективізація, вивезення людей на Сибір та ін.
 
Книга складається із двох частин. У першій частині «Галицька земля: прадавні часи, середньовіччя й початок нової ери» науковець аналізує історичні події від об’єднання Галицьких земель із Київською Руссю, веде розповідь про Руське воєводство як складову Польщі, розповідає про державний лад, соціально-економічні відносини того часу. В цій частині окремі параграфи присвячені першій письмовій згадці про село Добровляни, походження назви села, етапи залюднення, художній образ околиць. На основі опису А.Яблонського подає нам географічне розташування Калуської волості.

Занурення в глибокі пласти історії, краєзнавства, етнології, полоністики дало можливість побудувати Б.Василіву довершений науковий твір. Поєднавши різні наукові підходи, він створив свіжий, яскравий, багатющий документальний твір на основі різноманітних джерел. Тут і ретельний системний аналіз усіх згадок, документів про походження назви села, прізвищ мешканців, що проживають в селі, це й переосмислення історії всього краю – Прикарпаття, Калущини. Саме на значному обсязі фактографічного матеріалу автор вимальовує історичні події.

Вперше багато нових архівних матеріалів введено при змалюванні історіј визвольного руху. Тут Б.Василів веде розмову і про злочини окупаційних німецького, радянського режимів. Автор демонструє фахове розуміння складних історичних процесів. Урізноманітнює джерельну базу і залучення досліджень відомих істориків М.Грушевського, Івана Франка, Я.Головацького, В.Грабовецького, А. Гайнце. Докладно висвітлюються події підпільно-визвольного руху, суспільно-економічні процеси Галичини.

У другій частині «Добровляни на Калущині: історія краю в особах і подіях» зібрано весь фактаж, що стосується села Добровляни. До цієї копіткої дослідницької праці долучилися усі автори. Проте все ж левова частка випала на Богдана Василіва. Він детально, скрупульозно, крок за кроком привідкриває перед читачем таємниці історії Добровлян. Автор віднаходить історичні дані про події з ХV століття до нещодавніх історичних подій (згадка про Помаранчеву революцію; про становлення Добровлянської сільської ради).

Окремі підрозділи другої частини присвячені аналізу культурној спадщини (етнографії, побуту, фольклору, звичаїв, традицій), в чому значно допомогла мати дослідника Марія Паращак-Василів. Тут зібрано матеріали (на жаль, усіх їх не подано) про народні звичаї, свята, обряди, традиції храмового й народного будівництва, народну творчість. Описано історію поселень, розселення, суспільного життя в селах Калущини. Детальний аналіз життя на селі, і за свідченням старожилів (в чому допомогли Микола Петрів, Марія Василів, Марія Паращак-Василів, зібрані свідчення старих людей), дав можливість розкрити духовні надбання людей того часу.

Освіту в Добровлянах дослідив директор школи Степан Василів, «Просвіту» в цьому селі – багаторічна очільниця сільського осередку «Просвіти», талановитий педагог, вчитель української мови і літератури Марія Василів.

Духовні аспекти життя в Добровлянах висвітлили Богдан Василів і депутат сільської ради Микола Петрів, опрацювавши чималу кількість рукописів, реєстрів, церковних документів. Цікавими є розмисли про храми на Калущині та ін.

На матеріалах значного корпусу архівних джерел, в об’ємному історико-культурному, духовному контексті автор змальовує життя наших дідів-прадідів. Автором встановлено й викладено найбільш значущі факти їх життєдіяльності і життєборотьби.

Ця книга створює серйозне підґрунтя для поглиблених історичних досліджень як кожного населеного пункту Калущини, так і загалом Прикарпатського краю. Працюючи в багатьох наукових бібліотеках, архівах Львова й Івано-Франківська науковець вперше подав на такому міцному ґрунті, на багатому фактажі як історію Калуського району загалом, так і Добровлян зокрема.

Автор був свідомий того, що повинен створити, в тому числі зібрати і впорядкувати свідчення людей-старожилів, і тим самим довів, що в народу є майбутнє, адже є такі доблесні дослідники і палкі шанувальники рідного, родинного, того, що єднає людину зі світом, зі Світлом, із Космосом.

Отже, це якісне, добротне видання з історіј села Добровляни особливо цінне тим, що є по суті першим й інформаційно дуже насиченим. Разом з тим, це дослідження потребує широкого обговорення, залучення його в науковий, педагогічний обіг. Книжка має значне пізнавальне, історичне, культурологічне, виховне значення. Вона стане в пригоді вчителям і учням, батькам і дітям, усім, хто хоче знати і пам’ятати про свій рід і село, свій народ і державу.
 
Людина, читаючи книгу, як правило, завжди шукає на сторінках відповіді на питання, котрі їх повсякчас хвилюють. Завдяки цій книзі ми можемо зрозуміти, що таке історія наших дідів, прадідів.
Василь Паращак
Категорія: Культура | Переглядів: 789 | Додав: nardep83 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]