Таке враження, якщо українець приходить до консульської установи – чи то консульства Польщі, чи то Чехії, його автоматично сприймають як жебрака… «У нас тут не перекладацьке бюро», - гостро заявила працівниця чеського консульства у Львові, відповідаючи на запитання якоїсь жіночки. Лист чеською мовою ця пані отримала від дипломатичної установи 12 березня. У ньому йшлося, що у консульство, у візових справах, вона має з’явитися 10-го числа цього місяця. Хто у цьому винен, невідомо. Але у консульстві її вичитали за те, що прийшла із запізненням…

Чехія б’є на сполох. У країні масове безробіття. Рекордне за останні роки – 9,9%. Відтак несолодко буде і українцям-заробітчанам. Дістатися Праги їм стає дедалі складніше. У вівторок, біля консульства Чеської Республіки у Львові, – «жменька» людей. Більшість з них – у черзі за паспортами.

Не встигла моя нога ступити на пляц перед «консулятом», як до мене підбіг «візовий консультант». Пояснюю йому, що мені потрібна шенгенська віза. «Чехи видають візу максимум на 20 днів. Вони вважають: українець, який залишив роботу, що може робити в Чехії довше?!». «А запрошення чеське можете зробити?», - питаю хлопця. «Можу, але не гарантую, що ви по ньому зможете відкрити візу». «Візові ділки», судячи з усього, активізувалися. Того дня їх було кілька осіб.

«Раджу вам відкривати шенгенську візу через польське консульство, – каже консультант. – Поляки також спочатку дають візу на 10 днів, але потім можуть видати і на 70, і на 90 днів». «Скільки коштують ваші послуги разом із запрошенням?», - питаю без ентузіазму. Мені здається, що ці «вуличні наради» будуть у Львові до безконечності… «250 євро. Візу гарантую через 10 днів».

Ціни на «чорному ринку» обвалилися (раніше послуги посередників коштували від 300 євро і більше)… «Детальніше про все можете дізнатися у нашому офісі», - рукою показує на синю вивіску, її видно з-під консульства. Вручає мені візитку. «А робочу візу реально відкрити?”, - цікавлюся наостанок. «Люди пробують», - каже песимістично. «Більшість подає документи на возз’єднання сімей з іноземцями».

…Добитися зустрічі з Генконсулом – нереально. У дівчини у віконечку я запитала: «Чи правда, що Чехія припинила видавати українцям-заробітчанам дозволи на працю?». «Звідки ви це взяли? Нас усі запитують про це». Наполягаю, аби відповідь на це запитання дав все-таки Генконсул. Поки чекала, побачила, як кільком чоловікам та жінкам у видачі візи відмовили… «Чому?», - перепитала молода дівчина. «У вас не було довідки про фінансове забезпечення, і страховка – погана».

Я таки думала, що Генконсул до мене вийде. Натомість дівчина винесла прес-реліз чеською мовою за підписом прес-секретаря чеського Міністерства праці та соціальних відносин Штєпанки Філіпової. Дипломати, які працюють в Україні, зобов’язані надавати такі відповіді журналістам українською… Хіба не знають мови?! «Можу лише сказати, що Чехія не припинила видавати українцям дозволи на працю, а лише обмежила їх видачу», - додала працівниця «консуляту». Пощастить тим, хто знає чеську мову, має стаж роботи і досвід. Усіх некваліфікованих робітників-іноземців «попросять на вихід». До слова, дозволів на роботу не потребують іноземці, які мають дозвіл на постійне місце проживання в Чехії. Таких громадян України нараховується майже 44 тисячі осіб. У лютому у Чехії працювала рекордна кількість українців – 52 тисячі 623 громадяни (для порівняння росіян – 3,5 тисячі). Понад 2,2 тисячі іноземців у лютому втратили роботу.

Що це означає? Швидше за все, отримати робочу візу охочим підзаробити у Чехії – не світить. Це стане, радше, винятком, аніж правилом. Якщо видачу дозволів на працю «обмежили», ті, хто їх не отримає, змушений буде залишити країну. А чехам цього і треба!

До речі, шенгенська віза офіційно коштує 35 євро. Якщо візу до Чехії робити через туристичну фірму – це коштуватиме від 135 до 235 євро (її видадуть максимум на 14 днів).