[Калуський інформаційний портал ]
Головна » 2010 » Червень » 3 » «Вузи хочуть заробити якнайбільше. Але зараз треба хоч щось заробити...»
09:39
«Вузи хочуть заробити якнайбільше. Але зараз треба хоч щось заробити...»
10 тисяч гривень на рік – стільки, на думку міністра освіти та науки Дмитра Табачника, має коштувати вища освіта.

Це, за його словами, засвідчили результати об’єктивних підрахунків та перевірок профільних міністерств. «Якісне надання освітніх послуг студенту вищого навчального закладу неможливе за суму, меншу, ніж 10 тис. грн., а в містах-«мільйонниках» – 12-14 тис. грн. Обґрунтований рівень якісних освітніх послуг для студента ВНЗ – це мінімум 10 тис. грн. Усі, хто робить це за менші кошти, – або демпінгують на ринку, або маніпулюють з наданням освітніх послуг», – каже міністр. Водночас додав: це жодним чином не вказівка, а тільки його особиста думка. Така інформація насторожила батьків: з одного боку, вони хочуть для своїх дітей якісного навчання, з іншого – далеко не кожному під силу ці «мінімум 10 тисяч».

Наш кореспондент поцікавилася «розцінками» українських вузів. Завдяки інформаційній системі «Конкурс» є можливість порівняти їх із минулорічними.

Національний технічний університет «Київський політехнічний інститут» на своєму сайті розмістив «узагальнену інформацію». Мінімальна вартість контракту за один рік навчання на бакалавраті для студентів 1 курсу – 13,5 тис. грн. Минулого року КПІ брав 12 тисяч. У Національному медичному університеті імені Богомольця педіатрія коштує 12 тисяч 342 гривні на рік, стоматологія – 19 тисяч 80 гривень. У Львівському національному університеті імені Франка ціни на наступний рік ще не визначили, однак у приймальній комісії кореспондентові «ВЗ» повідомили, що вони зростуть орієнтовно на 10-12 відсотків порівняно з торішніми. Минулого року, за даними системи «Конкурс», навчання на юридичному тут коштувало 17 тисяч 176 гривень, натомість за пізнання театрального мистецтва студенти платили 2 тисячі 374 гривні на рік.

У переліку "двотисячників” соціальна педагогіка, музичне мистецтво. Технічні спеціальності не далеко втекли від творчих – навчання на прикладній математиці коштувало 3 тисячі 960 гривень на рік, стільки ж коштувала хімія. У приймальній комісії Національного університету "Львівська політехніка” нам повідомили, що спеціальність "дизайн” цього року коштуватиме 8 тисяч 100 гривень (торік 7 тисяч 350). Соціологія дешевша – 5 480 гривень (замість круглих п’яти у 2009/2010 роках).

Одним з найдорожчих в країні є Національний університет імені Тараса Шевченка. Навчання на спеціальності "право” у 2009 році там коштувало 30 тисяч гривень, за рік на журналістиці треба було заплатити 25 тисяч. Однією з найдешевших була філософія – 8 тисяч 115 гривень, фізика та механіка – 5410 грн. Національний університет "Києво-Могилянська академія” також знає собі ціну. У 2009-2010 навчальному році ті, хто вчився на спеціальності "право” чи "маркетинг”, платили 31 тисячу гривень за рік.

Натомість у регіональних вузах ціни рідко дотягували до позначки 10 тисяч. Та й нині, вочевидь, так буде. Ну неготові бідні наші регіони платити за "табачниківськими” мірками...

Неозброєним оком помітний ціновий перекіс у спеціальностях. Найдорожчі юристи та економісти, одні з найдешевших – точні спеціальності. Візьмемо, наприклад, ЛНУ імені Івана Франка (торішні показники): юридичний – понад 17 тисяч, а хімія з математикою не дотягнули і до чотирьох. Чи КНУ ім. Т.Шевченка, де «юридичні» – 30 тис. і «фізичні» – 5410 грн.

"Вартість навчання на юридичних та економічних спеціальностях зумовлена попитом на них, - розповів ректор Львівського національного аграрного університетут Володимир Снітинський. - У нас же країна юристів та економістів. Натомість підготувати інженера (а ці спеціальності порівняно недорогі) значно складніше, це потребує технічної бази, яка, звісно, коштує грошей. Дорого готувати також медиків. Окрім професійної, у нас ще є регіональна різниця в оплаті: у Львові навчання коштує приблизно вдвічі дешевше, ніж у Києві. Принцип такий: де багатший регіон, там підіймають планку до верхньої межі, у біднішому встановлюють нижчі ціни.

Коли встановлюють плату за навчання, враховують заробітну плату викладачів, комунальні послуги. Треба зважати й на те, що заробітна плата викладача у нас низька. Оклад доцента – приблизно 2 тисячі гривень».

– Піднявши планку до 10 тисяч, як пропонує Табачник, можна буде і зарплату підвищити, і матеріальну базу покращити?

– Якщо встановити таку планку, виникне й інша проблема: у вузи перестануть вступати на контракт. Люди неспроможні стільки платити. Державне замовлення у нас приблизно 250 тисяч щороку. Випускників – понад 400 тисяч. Ті, хто не потрапив на державну форму, ідуть на платне. Але, оскільки випускників стає щораз менше, через кілька років виникне нова проблема: нікому буде вчитися на контракті.

Такої думки дотримується і ректор Львівської державної фінансової академії Петро Буряк: "10 тисяч – це не фантастична сума. Вона відповідає реаліям сьогоднішнього дня, постійному зростанню цін на все. Ми вже десь підбираємося до цієї суми, коли йдеться про магістрів, але не знаю, чи варто говорити про відчутне зростання оплати за навчання в умовах демографічної кризи, зменшення кількості абітурієнтів, посилення конкуренції за майбутнього студента. Кожен ВНЗ прагне більше заробити, але наразі треба хоч щось заробити”.

"Плату за навчання повинен визначати ринок, - каже президент Національного університету "Києво-Могилянська академія” Сергій Квіт. - Головне, щоб її сплачували офіційно на рахунок університету і щоб це сприяло його розвитку, а не йшло до приватних кишень. Всі «перекоси» щодо так званих престижних і непрестижних спеціальностей регулюються двома чинниками - ринком і самим університетом, який повинен прагнути належної якості на всіх без винятку напрямах. Держава має виконувати загальні регулюючі функції, але з причини загрозливого розмаху корупції вона такої ролі не відіграє”.

"Найдорожчими, за нашими спостереженнями, є київські, львівські та дніпропетровські вузи, - каже коодинатор громадської ініціативи "Студентський захист” Андрій Черних. - Ми хотіли ініціювати єдину систему визначення вартості навчання, щоб у будь-якому вузі на певну спеціальність була однакова ціна, але Міносвіти на це не погодилося”.

"Я навчаюся на платному, - каже третьокурсниця Ірина. – Моя спеціальність – філологія. Плачу за це близько 4000 гривень в рік. Ми вчимося разом з "державниками”, вимоги до нас не менші. Щодо матеріально-технічного забезпечення, то могло б бути краще. У комп’ютерний клас нас не пускають, хоча комп’ютер потрібен для навчання. Бібліотека добра, але хамлять там так, ніби ми їм щось завинили... Не можу змиритися з тим, що плачу за навчання. Цього року знову зареєструвалася на ЗНО. Буду вступати на державне, тим паче, що у своїй спеціальності розчарувалася”.

А ось ще студентська думка: "Я вже вдруге навчаюся на платному. Перший був стаціонар, платила дві з половиною тисячі у рік. Зараз друга вища - заочно. Буду економістом. Два з половиною роки навчання. Коштуватиме весь курс близько 15 тисяч гривень. З одного боку, рада, бо матиму омріяний диплом. Але ціна необґрунтована”.


А тим часом…

Не тільки у нас проблеми з оплатою за навчання. Студентам британських вузів увірвався терпець. Протестуючи проти підвищення внесків за навчання, вони вдалися до страйків. Про це повідомляє osvita.ua. Британський уряд зменшив фінансування «вишам», а ті "дірки” в бюджетах лататимуть за рахунок студентів... Як повідомляє сайт, страйки минули, і Національне представництво студентів Великої Британії думає над альтернативою. Студенти пропонують такий варіант: платять не під час, а після навчання, коли будуть платоспроможні. Вузам на це складно погодитися. Гроші їм потрібні вже і зараз. Як повідомляє сайт, для місцевих плату за навчання встановили з 1998 року. Спершу - тисяча фунтів стерлінгів у рік, тепер доходить до трьох. А іноземці платять по повній – у п’ять, а то й 10 разів більше. Цікаво те, що, наприклад, у Кембриджі спеціальності, які потребують лабораторних (наприклад, фізика), коштують у півтора, а то й два рази дорожче. А медицина у два або й три... У Німеччині донедавна вища освіта була безкоштовною для всіх. Але з 2007 року у деяких землях встановили внесок у розмірі 500 євро в семестр (плюс треба заплатити за користування бібліотекою, проїзний квиток).
 
Джерело інформації - газета "Високий Замок"
Категорія: Освіта | Переглядів: 905 | Додав: info-kalush | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]