Значна частина людей хворобливо сприймає такі переміни, особливо діти, люди старшого віку. Поки організм адаптується до нового режиму, доведеться пережити чималий дискомфорт. З переходом на літній час щоразу у суспільстві розгоряються гарячі дискусії про доцільність такого рішення. Побутує думка, що морально-психологічні наслідки від «швидшого підйому» часто переважують вигоди економічні… 

Південні теплі країни відмовилися від переходу на літній час – Киргизстан, Казахстан, Японія… Якщо світловий день довгий, немає сенсу «бігати» туди-сюди, але України це не стосується, – каже лікар-хронотерапевт, директор клініки «Резонанс» Микола Поліщук. – У США годинники переводять на три тижні швидше і на три тижні пізніше, ніж ми. І американці не планують відмовлятися від переходу на літній час, бо навчилися ефективно використовувати цей процес»…

«Прокидатися на годину раніше – не такий вже й подвиг, – веде далі лікар. – Мине день-другий – і організм адаптується до «зсуву» доби. Тільки недобросовісні науковці можуть стверджувати, що перехід на літній/зимовий час провокує збільшення кількості самогубств і нещасних випадків. При переході на зимовий час люди, навпаки, мають можливість поспати зайву годину. Хіба це погано?».

«Справді, якщо людина здорова, має міцні нерви і гнучку психіку, адаптується за кілька днів. А от хворі на серцево-судинні недуги (зокрема гіпертонічну хворобу), неврологічні захворювання (передусім вегето-судинну дистонію), порушення обміну речовин та ендокринні хвороби (у першу чергу, цукровий діабет) звикають до змін кілька тижнів. Ці люди прив’язані до режиму дня: о 7.30 встають, а о 7.45 мусять прийняти першу піґулку, – наводить приклад головний лікар Київського міського центру здоров’я Отто Стойка. – Зсув доби їхній організм сприймає, як наш, – зміну графіка роботи. Ви би хотіли «вмикати» свій мозок на годину раніше чи йти з роботи на годину пізніше?».