Про те, що у Калуші склалася критична ситуація, яка може перетворити територію міста в зону техногенно-екологічного лиха, відомо давно. Впродовж останнього десятиліття комплекс наявних проблем намагалися вирішувати як на місцевому, так і на державному рівнях. Не раз і не два міськрада зверталася до Президента України, Кабінету Міністрів України, Міністерств, відомств, Верховної Ради України, Ради нацбезпеки і оборони, до обласної державної адміністрації. У відповідь Калуш отримував відписки, давались доручення, які ніхто не виконував, збирались наради, що розробляли рекомендації, до реалізації яких справа так і не дійшла. На даному етапі держава усунулася від вирішення екологічних проблем Калуша. А вони, між тим, поступово загострюються, і за умови подальшого їх ігнорування, екологічна катастрофа, як мінімум регіонального масштабу, стане неминучою.

 

За словами заступника міського голови Василя Петріва, основні проблеми Калуша пов’язані з наслідками калійного виробництва. Зокрема, потребує рекультивації хвостосховище №2 (тут у будь-який момент може відбутися прорив дамби, що призведе до засолення грунтів). Значне занепокоєння викликає і стан Домбровського кар’єру, який фактично кинутий напризволяще та інтенсивно затоплюється. Тут не здійснюється жодних заходів захисту від неконтрольованого потрапляння атмосферних опадів, існує загроза раптового швидкого затоплення кар’єру водами р.Сівки. Це джерело потенційного засолення водоносного горизонту у басейні річок Лімниця та Дністер. Нещодавно міськрада затвердила проект рекультивації Домбровського кар’єру, але його реалізація за відсутності фінансування розпочатися не може. Більше того, на сьогодні, каже Василь Петрів, рахунки ДП «Калійний завод», а саме це підприємство має вживати природоохоронні заходи, є заблокованими. Тому проводити будь-які роботи для попередження розвитку найгіршого сценарію неможливо.

 

Водночас існування величезних об’ємів підземних порожнин створює загрозу провалів і витіснення соляних розчинів у водоносний горизонт. Відбуваються і триватимуть ще впродовж довгого часу порушення стійкості земної поверхні з утворенням раптових провалів. Ліквідація відпрацьованих підземних порожнин свого часу здійснювалася шляхом заливання концентрованих сольових розчинів у шахти. Це не стабілізувало поверхню, на території міста над шахтними виробітками вже утворилося 15 провальних воронок. На сьогодні існує безпосередня загроза просідання земної поверхні над підземними порожнинами, у небезпечних зонах — частина міста (близько 60 будинків), а також села Сівка-Калуська і Кропивник. Оскільки закачування у шахти розсолів виявилося неефективним, то їх, очевидно, треба замінити на тверді породи, або організувати відселення людей з небезпечних зон. Крім того, у Калуші треба вирішувати питання полігону токсичних відходів. Це міна сповільненої дії: тут у землі зберігається близько 12 тис. тонн гексахлорбензолу, третина усіх токсичних відходів України, і, за словами Василя Петріва, ніхто не може сказати, що з ними на даний час відбувається. Потенційно небезпечні відходи необхідно або забрати і утилізувати або ж принаймні забезпечити надійне зберігання.

 

Ясно, що ні силами міського бюджету, ні силами обласного провести комплекс необхідних заходів не вдасться. Ціна питання — мільярди гривень.

 

Усі ці проблеми, вивчені і задокументовані, тому Калуш мав би отримати позитивний висновок Міністерства екології. Разом з підтримкою ідеї про особливий статус Калуша громадою міста на референдумі це дасть достатні підстави Президенту України видати указ про надання Калушу статусу зони екологічного лиха.

 

Важливо, що статус надається лише на певний період, протягом якого має відбуватися ліквідація загроз. Наприклад, після липневого паводку у 2008 році територія чотирьох областей (Івано-Франківської, Тернопільської, Закарпатської і Львівської) була оголошена зоною надзвичайної ситуації терміном на 90 днів. І за цей час вони отримали серйозні кошти на відновлювальні роботи. Тому за умови, якщо громада міста на референдумі проголосує позитивно і Президент держави видасть відповідний указ, то уряд буде зобов’язаний розробити план заходів з усунення надзвичайної ситуації і централізовано фінансувати усі роботи.

 

Референдум вважатиметься таким, що відбувся, лише якщо у ньому візьмуть учаcть не менше половини виборців міста або 25,1 тис. калушан.

 

 

Після того, як міськрада прийняла рішення про проведення місцевого референдуму разом з першим туром президентських виборів, було направлене відповідне звернення в окружну виборчу комісію. Але комісія відповіла відмовою. Тому відповідно до законодавства було утворено окремі виборчі комісії з проведення місцевого референдуму. Вони у день голосування працюватимуть на усіх виборчих дільницях Калуша окремо від виборчих комісій на виборах Президента. Тож калушани після того (чи до того), як проголосують на виборах глави держави, можуть тут же в іншій комісії взяти бюлетень і проголосувати на місцевому референдумі. Урни для голосування також будуть окремими.

 

 

Певаги від того, що Калуш отримає статус зони надзвичайної екологічної ситуації — очевидні. Вони полягають насамперед у тому, що таким рішенням держава бере на себе конкретні зобов’язання з усунення екологічних загроз, громада отримає реальні кошти. Але, з іншого боку, є загроза, що такий статус може відлякати потенційних інвесторів. Василь Петрів переконаний, що цього не станеться. Так, вже цього року у Калуші запрацюють нові виробництва ТОВ «Карпатнафтохім», безперечно поруч відкриватимуться підприємства, які як сировину використовуватимуть продукцію цих виробництв (як, наприклад, трубний завод). Інвестори насамперед приходять туди, де є економічні переваги (близькість до сировини) та розвинута інфраструктура. Крім того, те, що сьогодні створює нам найбільше проблем, зокрема, хвостосховища, Домбровський кар’єр, це ще і наше багатство. Зокрема, 32 млн. м3 нерозроблених промислових запасів солей є у Домбровському кар’єрі та 108 млн. м3 запасів — у руднику «Пійло», який недобудовано. А це ще 30-40 років інтенсивної розробки цих єдиних в Україні родовищ калійних добрив. У розсолах є цінні хімічні елементи, в тому числі і золото, тому рано чи пізно їх купуватимуть і перероблятимуть. Навіть гексахлорбензол, за словами Василя Петріва, можна переробляти. Не виключено, що за умови надання місту статусу зони надзвичайної ситуації, держава встановить для інвесторів, які виявлять бажання освоювати ці ресурси і цим самим фактично водночас усувати екологічні загрози, сприятливі податкові умови. І у підсумку статус зони надзвичайної ситуації може навіть збільшити обсяг інвестицій у Калуші.

 

 

Міський голова Ігор Насалик став ініціатором надання місту статусу зони надзвичайної екологічної ситуації. Він закликає калушан прийти на виборчі дільниці і підтримати цю ініціативу. Ігор Насалик зазначив: — Калуш знаходиться на 2-3 місці в Україні за складністю екологічних проблем. Ми використали усі механізми: зверталися до Президента, уряду, ВР, РНБО, але відповіді не отримали. Це не працює. Тому останній механізм, дозволений законодавством, і його ми використовуємо зараз — проведення разом з президентською кампанією місцевого референдуму.

 

Результати референдуму (за умови, якщо вони будуть позитивними) затвердить міська рада і подасть пакет необхідних документів Президенту, який має сформулювати відповідний указ. Крім волевиявлення громади, потрібен висновок Міністерства екології. На думку міського голови, тут проблем бути не повинно, адже складна екологічна ситуація, яка існує в Калуші, давно і добре відома.

 

Вірогідніше за все, особливий статус Калуш отримає щонайменше на 3-4 роки, оскільки за менший термін вирішити основні проблеми нереально. На підставі указу Президента уряд розробить програму, заходи і зобов’язаний передбачити їхнє фінансування. У держбюджеті для потреб Калуша буде закладено окремий рядок. Між іншим, за словами Ігоря Насалика, підписати указ встигне ще діючий Президент, відтак те, що бюджет країни на поточний рік ще не затверджений, може спрацювати на користь нашому місту, ймовірно, на момент його прийняття усі процедури з отримання Калушем статусу зони надзвичайної екологічної ситуації будуть завершені і частково кошти на фінансування заходів для вирішення екологічних проблем вдасться закласти вже у держбюджеті на поточний рік.

 

Крім того, уряд, згідно з законодавством, може передбачити і збільшення зарплат бюджетникам та пенсій (на 10, 25 чи навіть 50 відсотків) людям, які проживають на території, яка має статус зони надзвичайної ситуації. Тому калушани (знову ж таки, за умови позитивного голосування на референдумі) зможуть розраховувати на збільшення своїх доходів.

 

Беззаперечним є одне: у місті дійсно складна, надзвичайна екологічна ситуація. Отримання Калушем відповідного статусу означатиме, що на рівні держави цю проблему визнають і готові працювати та вкладати кошти для її вирішення. Ігор Насалик: — Звертаюся до всіх без винятку калушан. Прийдіть на референдум і проголосуйте «так». Бо результат голосування — це майбутнє міста, майбутнє, у якому будуть жити наші діти.