Куріння тютюну, або нікотиноманія — поширена звичка в побуті багатьох народів.Дослідженнями встановлено, що переважна більшість курців починає палити у віці між 13-18 роками.

Шкідливий вплив куріння на здоров’я людини незаперечно доведений багатьма дослідженнями. Смертність у працездатному віці серед курців на 25-30% вища, ніж серед тих, хто не курить. Куріння є однією з причин захворювання на рак легенів і бронхів. Кожна випалена цигарка збільшує ризик захворювання серцево-судинної системи й судин і веде до атеросклерозу. Курці в 2,5 раза частіше вмирають від коронарної хвороби серця та гіпертонії.

Внаслідок вдихання тютюнового диму руйнуються епітеліальні клітини дихальних шляхів, порушується механізм очищення дихального тракту, частинки тютюну осідають у легенях. Усе це посилює розвиток захворювання легенів, зменшує їх ємність. Куріння ослаблює захисні сили організму в боротьбі з іншими захворюваннями. Доведено, що респіраторні захворювання та грип у курців виникають значно частіше і перебігають набагато важче, ніж у тих, хто не палить. Після припинення куріння, через деякий час знижується ризик виникнення багатьох хвороб, а наявні хронічні порушення перебігають значно легше.

Останнім часом куріння, на жаль, поширилося й серед жінок. Жіночий організм надзвичайно чутливий до шкідливого впливу тютюнового диму. Особливо недопустиме куріння для вагітних жінок.

Серйозну тривогу викликає так зване « пасивне куріння», тобто вдихання тютюнового диму некурцями. На жаль, ті, хто палять, або не усвідомлюють шкоди, якої завдають оточуючим, або не хочуть з цим рахуватися. Особливо шкідливим є перебування в задимленому приміщенні: вдихання тютюнового диму протягом однієї години рівносильне випалюванню чотирьох цигарок. У «пасивних курців» підвищується втомлюваність, подразливість, значно зменшується концентрація уваги, зосередженість, шкідливість реакції.