Благовіщення (Благовіщення Пресвятої Богородиці) – велике свято церковного року, третє за значенням народно-релігійне свято після Великодня та Різдва Христового. Християни східного обряду відзначають Благовіщення 7 квітня, західного – 25 березня.

Походження свята

Благовіщення святкують того дня, коли, за біблійними переказами, Архангел Гавриїл “провістив” Діві Марії, що вона “непорочно зачне від Святого Духа й народить Сина Божого”. Цікаво, що ця євангельська історія не є оригінальною – таких міфів було багато й у релігіях дохристиянських часів.

В основі свята – повідомлення Архангела Гавриїла Діві Марії “благої вісті” (звідси і Благовіщення) про народження в неї божественного немовляти, Спасителя роду людського. Відомо, що коли Марії було 12 років, Бог сповістив, що вона народить Сина Божого. А після того, як Марію заручили з 82-річним Йосифом, до неї з’явився Архангел Гавриїл і повідомив радісну новину про непорочне зачаття від Святого Духа. Нині в Назареті, на тому місці, де Архангел Гавриїл благовістив Богоматір, стоїть храм.

Сюжет євангельської легенди про Благовіщення широко використовували художники й поети, починаючи з доби Відродження. Одні розкривали образ Марії як матері-страдниці (Тарас Шевченко “Марія”), інші подавали цю легенду в пародійному, сатиричному плані (Олександр Пушкін “Гавриїліада”).

Святкування Благовіщення Церква започаткувала в IV ст. після того, як самостійно почали відзначати Різдво Христове. Дату Благовіщення встановили, відрахувавши дев’ять місяців від Різдва. Через значущість святкування Благовіщення не скасовують, навіть якщо воно припадає на Великдень, а піст заради нього послаблюють.

Благовіщення в українців

В Україну свято прийшло з утвер­дженням християнства. В народі одержало назву “третьої зустрічі весни” (після Стрітення та Сорока Мучеників). Вважають, що цього дня весна остаточно поборола зиму, Бог благословляє землю та відкриває її для сівби. За народними уявленнями, лише після Благовіщення можна було розпочинати польові роботи. “Турбувати” землю раніше вважали великим гріхом.

Зазвичай до цього свята прилітали з вирію лелеки та починали вити гнізда. Існувало повір’я, що на Благовіщення відкривалася земля і з неї виповзали змії, вужі й інші плазуни. Пасічники цього дня виставляли на двір вулики, а в церквах святили проскури. Вірили, якщо на Благовіщення дівчина, йдучи по воду, знайде квітку первоцвіту, то цього літа вийде заміж. Пролісок, який знайдуть на Благовіщення, віщує щастя. Якщо вмитися водою, в яку покладеш цей пролісок, – будеш вродливою. Крім того, цього дня можна було спрогнозувати погоду: яка погода на Благовіщення, така й на Великдень.