У нашому районі після періоду затишшя в 2003-2004 рр. знову спостерігається ріст педикульозу. Так, у 2005 р. було зареєстровано 33 випадки педикульозу (25,3 на 100 тис.нас.), у 2006 р. — 38 (29,1 на 100 тис.нас.), у 2007 р. — 51 (39,5 на 100 тис.нас.), у 2008р. — 86 випадків захворювання (68,7 на 100 тис.нас.). Здебільшого всі випадки були виявлені при поступленні на стаціонарне лікування, на амбулаторному прийомі у лікаря, під час проведення профілактичних оглядів у школах.

На тілі людини паразитують 3 види вошей. Ураження головними та платяними (одежними) вошами — педикульоз, лобковими — фтиріоз. Воші є носіями висипного та поворотного тифів, волинської гарячки, а також хвороби Бріля (рецидиву висипного тифу). Зараження людини відбувається при втиранні виділень заражених вошей в шкіру та слизові оболонки. В Україні реєструються поодинокі випадки хвороби Бріля. Висипний тиф і нині зустрічається на всіх континентах, але частіше — у країнах, де низький соціально-культурний та матеріальний рівні життя населення. Через погіршенням умов життя окремих категорій населення виникла реальна небезпека спалахів епідемічного висипного тифу й у нас. Епідемічному поширенню хвороби можуть сприяти — активізація міграційних процесів населення країни, а також незаконна міграція громадян із країн, де поширений висипний тиф (біженці, торговці та ін.). Велику небезпеку поширення епідемічного висипного тифу створюють безпритульні люди, які майже всі заражені педикульозом, а також асоціальні сім’ї (алкоголіки, наркомани тощо). Останнім часом викликає занепокоєння високий рівень педикульозу серед молоді, особливо школярів.

З метою недопущення спалахів тифу постійно проводяться профілактичні огляди на педикульоз дітей ДДЗ, учнів ЗОШ та ПТУ, шкіл-інтернатів, осіб при прийомі на лікування в стаціонари, будинки для перестарілих, інтернати та ін. До проведення цих оглядів повинні залучатись не тільки медпрацівники, а й учителі, вихователі, майстри виробничого навчання, громадськість. Першочерговим завданням у боротьбі із завошивленістю є максимальне виявлення осіб, уражених вошами, та їх оздоровлення, а також лікування контактних осіб (сім’я, клас, група, палата тощо).

Для обробки завошивлених використовують як фізичні, так і хімічні методи. Фізичні — це чищення речей, обробка високою температурою (кип’ятіння, прогладжування або камерний метод). Завошивлену білизну кип’ятять у 2% розчині кальцинованої соди протягом 15 хв., просушують білизну, звертають особливу увагу на шви, збиранки та ін. Для обробки одягу застосовують камерний метод. Повторна обробка проводиться через 7-12 днів. Хімічний метод — це застосування педикулоцитів (препаратів, які згубно діють на всі стадії розвитку вошей). В аптеках міста є достатній вибір цих засобів — “Нітіфор”, “Педілін”, “Бензилбензоат”, “Пара плюс”, “Фігія”, “Стрей факс”та інші). Спосіб застосування цих препаратів: на волосся наносять необхідну кількість препарату (у залежності від густоти та довжини волосся), зав’язують голову поліетиленовою хусткою та рушником, витримують відповідний час, згідно з інструкцією, промивають проточною водою з милом або шампунем. Після цього на волосся наносять теплий 5-10% столовий оцет на 30 хв., зав’язують поліетиленовою хусткою і рушником, потім полощуть у проточній воді, після чого вичісують густим гребнем загиблих вошей та їх яйця. Обробка вважається ефективною, якщо волосся повністю звільнене від гнид, у т.ч. і сухих.

Це, насамперед, дотримання особистої гігієни: регулярне миття тіла теплою водою з милом і зміною натільної та постільної білизни, регулярне підстригання і розчісу-вання волосся, користування особистим гребінцем і речами, систематична чистка верхнього одягу.

Оглядайте своїх дітей на наявність педикульозу; у разі потреби звертайтеся за допомогою до медпрацівників за місцем проживання чи в епідеміологічний відділ райсанепідемстанцій. Пам’ятайте, що завошивленість — це не тільки критерії особистої гігієни, але й показник епідеміологічного благополуччя населення.