Розпорядженням голови РДА від 13 січня сільські ради фактично змусили визнати позабюджетною заборгованість щодо робіт з ліквідації наслідків стихії 23-27 липня 2008 року. Загалом район боргує понад 7,5 млн. гривень. Без сумніву, що якщо не всі, то, принаймні, частина підприємців подаватимуть до суду, щоб повернути собі кошти. Заблоковані рахунки сільрад не дадуть змогу профінансувати зарплату працівникам не тільки самих рад, але і дошкільних навчальних закладів та ФАПів.

Згідно із Генеральним планом, для відновлення об’єктів, пошкоджених стихією у Калуському районі, потрібно було 36,4 млн. гривень. На кінець року було фактично профінансовано 19 млн. гривень, а фірми, які працювали у районі, виконали робіт ще на 7,8 млн. гривень. Уже наприкінці грудня стало зрозуміло, що державна скарбниця тріщить по швах і грошей на повернення боргів не буде. Тож 31 грудня відбулася сесія обласної ради, на якій була затверджена сума коштів по районах, виділена на ліквідацію наслідків стихії, а видатки були приведені у відповідність до призначень. Борг зареєстрували у казначействі, а обласна влада гарантувала: при надходженні субвенцій із Держбюджету він вважатиметься таким, що підлягає компенсації за державні кошти. Загалом за виконані роботи область боргує близько 100 млн. гривень.
Слідом за обласною, 13 січня і районна рада прийняла рішення, за яким зменшила план дохідної і видаткової частини на 16,9 млн. гривень, а заборгованість визнала позабюджетною. Того ж дня було видане розпорядження голови РДА, за яким, на підставі рішень обласної та районної рад, сільські та селищна ради рішенням своїх сесій повинні „привести субвенції у відповідність до фактично профінансованих коштів та перевести заборгованість із бюджетної у небюджетну”. Водночас районна влада запевнила: буде шукати шляхів вирішення проблем, вживати заходів та нестиме солідарну із сільськими очільниками відповідальність.
Фактично сільські ради змусили підписатися під власним вироком. Із тими сільськими головами, які виявили непокірність і не виконали рішення сесії районної ради відразу, працювали як представники районної, так і обласної ради. Подейкують, що представники районної влади також їздили селами району для того, щоб переконати сільських голів прийняти „правильне” рішення.
Що означає виконання такого рішення? Практично ніякої відповідальності для районної влади: ситуація владналася, район увійшов у новий рік без заборгованості, а отже — посади будуть збережені. Для сільських рад виконання такого рішення означає параліч всіх життєвих процесів. Адже угоди із виконавцями робіт укладали саме сільські голови. Якщо та чи інша фірма вирішить повернути свої кошти у судовому порядку, рахунки рад будуть заблоковані. Не виключено, що відповідальність нестимуть персонально сільські голови, адже саме їхні підписи стоять в угодах на виконання робіт.
— Наша сільська рада заборгувала за виконані із ліквідації стихії роботи майже 470 тис. гривень, — каже сільский голова Боднарова Галина Матківська. — А бюджет села затверджений на рівні 660 тис. гривень. Це включає фінансування заробітної плати не тільки працівників сільської ради, але і дитячого садка та ФАПу. Я нас не рахую (працівників сільради. — Авт.), бо нас і так змусять задарма працювати. Але йдеться про установи освіти та медицини. Так, у садочку кількість груп зросла з однієї до чотирьох, для чого треба було докласти чимало зусиль. А зараз через відсутність коштів усі старання будуть знищені в один момент.
У Боднарівській сільській раді впевнені: до суду справа таки дійде. Адже у селі відновлювальні роботи виконувала донецька фірма. І якщо із місцевими підприємцями районна влада, можливо, знайде точки порозуміння і переконає зачекати, то цю фірму усні запевнення навряд чи задовольнять.
Аналогічна ситуація і в Угринові. Так, сільський голова Старого та Середнього Угринова Тарас Федорів повідомив: у них більше 900 тис. гривень заборгованості за виконані роботи, а річний бюджет становить 300 тис. гривень.
— Нам треба 3 роки не платити ні за світло, ні за газ, вже не кажучи про зарплату, закрити сільську раду на колодку — і все, — обурюється Тарас Федорів.
Війт каже: спочатку сільська рада відмовилася виконувати абсурдне рішення районної, але після розпорядження голови РДА із запевненням про співвідповідальність — погодилися. Хоча навіть якщо припустити, що із Держбюджету кошти надійдуть, механізму оплати ними позабюджетного боргу немає.
У цій складній для села ситуації практично не проявили своєї позиції представники громади — депутати райради. Вони проголосували за згадане рішення, і фактично залишили сільських голів наодинці із проблемою.
— Чому депутати не вивчили це питання? — запитує Галина Матківська. — Серед депутатів є серйозні фахівці-фінансисти, вони могли пояснити своїм колегам усю серйозність ситуації. Чому ніхто з них не встав і не запитав: депутати, що ви робите, навіщо ви села „топите”?
Ще в середині січня у Калуській РДА гарантували (посилаючись на запевнення голови ОДА) повернення боргу максимум на початку лютого. Враховуючи труднощі із виплатою пенсій, спадом економіки та дефіцитом бюджету у країні, сподіватися на повернення державою боргу може тільки невиправний оптиміст.