Незважаючи на те, що Україна, відмовившись від ідеї побудови комуністичного суспільства, вже двадцять років поспіль крокує шляхом незалежності, досі більшість її громадян не уявляє, яку саме державу будують українці і, власне, для кого.

Влада впевнено стверджує, що держава є демократичною і «для людей». Більшість же українців, зважаючи на реалії сьогодення та спостерігаючи за діями тих, хто творить ці реалії, себто представників тієї ж таки влади, в цьому дуже сумнівається. Бо тутешня демократія якась дивна – у різних прошарків суспільства вона своя, власна. У дивний спосіб розбудовується також і країна – не для всіх людей, а для окремих із них – небагатьох осіб та їхніх сімей.

Підсумки двадцятирічної розбудови України невтішні:

 - концентрація капіталу – 70% здобутків усіх українців належить двом сотням сімей – та його злиття із владою; 
 - величезний зовнішній борг;
 - занепад економіки;
 - зубожіння більшості українців; 
 - розгортання негативних суспільних явищ; 
 - неефективність влади, яка не спроможна розв’язати суспільні проблеми.

За підрахунками ООН, за межею бідності зараз живуть четверо з п’яти українців. При цьому за останній рік ми збідніли на 10%. Україна посіла 83-е місце в рейтингу розвитку суспільства ООН, втративши 7 позицій лише за рік. 

Рейтинг 10 найгірших економік світу, опублікований днями журналом «Forbes», показав, що Україна посіла четверте місце в цьому списку, пропустивши вперед Мадагаскар, Вірменію та Гвінею. За показниками ВВП на душу населення Україна поступається «навіть таким країнам, як Сербія і Болгарія». При цьому Державний департамент США пояснює цю ситуацію складною системою регулювання, слабким управлінням, невиконанням рішень суду і корупцією.

А в оприлюдненому також в останні дні «Рейтингу прогресу», складеному компанією ФБК на основі результатів найвідоміших у світі рейтингів, Україна опинилася на передостанньому місці із 101. Як зазначається у звіті компанії, Україна опустилася в усіх без винятку рейтингах.

Зокрема, в рейтингах країн за індексом конкурентоспроможності – з 78 на 89 місце, за індексом умов ведення бізнесу – з 132 на 145, за індексом розвитку людського потенціалу (ООН) – з 64 на 69, за рейтингом «Кращі країни для життя» – з 62 на 73, за рейтингом економічно вільних країн – з 109 на 127, за індексом економічної свободи – з 112 на 164, за індексом сприйняття корупції – з 99 на 134 місце. 

Крім того, погіршення життя українців неодмінно настане внаслідок ухвалення пенсійної реформи, яка передбачає, зокрема, збільшення пенсійного віку на 5 років для жінок і на 2 роки для чоловіків, які працюють у бюджетній сфері. Це справжня ганьба – вирішити питання отримання «допомоги» від «благодійників» з МВФ за рахунок українських жінок та окремих груп населення.

Також до кінця поточного року очікується збільшення цін на імпортний газ до рівня близько 400 доларів за тисячу кубометрів, у зв’язку з чим, а також на виконання меморандуму між Україною і МВФ, українців напевно ще цього року чекає подальше підвищення цін на газ та збільшення комунальних тарифів, що призведе до ще більшого зростання інфляції в цілому.

Також деякі експерти однозначно висловлюються про неминучість девальвації гривні. Основною причиною цього вони називають стрімке зростання розриву між експортом та імпортом – на користь останнього.

Уповільнення темпів зростання експорту вже призвело до зниження золотовалютних резервів України. У травні вони скоротилися майже на півмільярда доларів, у червні – на 334 млн. доларів.

Не тішить і ситуація із зовнішніми інвестиціями. За перший квартал 2011 року обсяг прямих іноземних інвестицій до України становив лише 894,3 млн. дол., тоді як, наприклад, у відповідному кварталі 2008 року – 3406,3 млн. дол. Серйозні інвестори не йдуть в Україну, побоюючись величезної корупції та відсутності чесної конкуренції на цьому ґрунті.

Таким чином, перспективи на майбутнє для українців вельми і вельми сумні. І це абсолютно реальний прогноз.