Такий порядок був передбачений спочатку Законом України  «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003, а потім увійшов до Податкового кодексу, що набрав чинності з 1 січня 2011 року. Зокрема, діюче законодавство передбачає, що при отриманні таких доходів громадянин має подати річну декларацію, в якій зазначити отриману суму та, відповідно, сплатити з неї податок на доходи фізичних осіб. Відповідно до Податкового кодексу, кошти, які перераховані з-за меж України на поточні чи карткові рахунки громадян вважаються іноземними доходами.

Ставка податку залежить від суми отриманих коштів. Якщо сума перевищує десятикратний розмір мінімальної місячної зарплатні (у січні-листопаді 2013 року – 1147 грн.), застосовується ставка 17%, в інших випадках – 15%.  При цьому Податковий кодекс передбачає, що у разі наявності міжнародних договорів, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов'язання на суму податків, сплачених за кордоном.

Тобто, громадяни України, які у 2012 році отримували будь-які оподатковувані доходи з іноземних джерел, у тому числі перекази з – за кордону, повинні були включити такі доходи до складу загального річного оподатковуваного доходу та до 1 травня 2013 року подати річну податкову декларацію. За підсумками деклараційної кампанії поточного року громадяни збільшили задекларований обсяг іноземних  доходів, отриманих у 2012 році, у вісім разів – до 9 млрд. грн. (за 2011 рік було задекларовано 1 млрд. грн.). Сплата податку з таких заробітків зросла майже вп’ятеро, і склала 580 млн. грн.