Східне партнерство (СП) - це проект Європейського Союзу, що мав на меті зміцнення стосунків із західними сусідами ЄС і є продовженням східного напрямку існуючої Європейської політики сусідства (яка спрямована на те, щоб не припустити виникнення нової лінії розподілу між розширеним ЄС та його сусідами і надати їм можливість брати участь в різних видах діяльності ЄС шляхом тіснішої політичної, економічної, культурної співпраці та взаємодії в галузі безпеки; країни - Алжир, Азербайжан, Вірменія, Грузія, Єгипет, Ізраіль, Йорданія, Ліван, Лівія, Молдавія, Марокко, Сирія, Туніс, Україна, Палестинська Автономія).

26 червня була ухвалена Програма з інтеграції та співпраці Східного партнерства – складова частина оновленої політики ЄС у регіоні Східного партнерства, націлена на подальшу імплементацію основних завдань цієї політики.

Основна мета програми – збільшення підтримки у проведенні інституційних та секторальних реформ у країнах-учасницях Східного партнерства з метою пришвидшення їх політичної асоціації та економічної інтеграції з ЄС. В основі діяльності програми – принцип «більше за більше» («more for more»). Він передбачає збільшення підтримки з боку програми тим країнам-партнерам, які показують більший прогрес у проведенні внутрішніх реформ, націлених на розвиток демократії, дотримання прав людини та повагу до верховенства права. Усі країни-учасниці Східного партнерства матимуть змогу скористатися перевагами програми. Проте лише ті країни, що демонструватимуть поступ у демократичних реформах, матимуть доступ до неї.

Бюджет програми – 130 млн. євро. Вона фінансуватиметься з Європейського інструменту сусідства і партнерства. Програма розрахована на 2012-2013 роки.

Основні завдання проекту в стосунках з Україною:

СП передбачає:
- подальше спрощення візового режиму та поступовий рух до його лібералізації,
- укладення поглиблених зон вільної торгівлі,
- підтримку процесу адаптації законодавства та зміцнення інституційної здатності країн-партнерів,
- сприяння регіональному розвитку на основі політики регіонального вимірювання ЄС,
- створення інтегрованої системи управління кордонами,
- співпрацю у сфері енергетичної безпеки.

У рамках ініціативи передбачено багатосторонній діалог на чотирьох рівнях:
- зустрічі глав держав і урядів;
- щорічні зустрічі на рівні міністрів закордонних справ;
- зустрічі чотирьох тематичних платформ:
- демократія, належне управління та стабільність;
- економічна інтеграція та наближення; енергетична безпека;
- міжлюдські контакти;
- панелі для підтримки роботи платформ.

Перша зустріч Східного Партнерства на найвищому рівні відбулася 7 травня 2009 року у Празі. Це стало офіційним початком вказаної ініціативи, на якому було ухвалено Спільну Декларацію та підсумовано успішні зусилля щодо встановлення ініціативи як невід'ємної частини політики Європейського Союзу.

Виконання положень Східного Партнерства повинно привести до реального наближення країн-партнерів з ЄС, а у майбутньому - полегшити повну інтеграцію. Східне Партнерство діє на основі співвласності, розмаїтості та обумовленостей. Співпраця базуватиметься на цінностях, стандартах і нормах Євросоюзу, розвиватиметься у таких сферах, як права людини, ринкова економіка, збалансований розвиток, ефективне управління, енергетична безпека і багато інших. Східне Партнерство сприятиме розвиткові і зміцненню міжлюдських контактів, поглибленню наукового і культурного співробітництва.

Основні цілі Східного Партнерства - це сприяння встановленню політичної асоціації країн, створення поглиблених і всеохоплюючих зон вільної торгівлі між державами партнерами і ЄС, прогресуюча лібералізація візового режиму, спрямована на встановлення безвізового режиму та побудова структур багатосторонньої співпраці між державами-партнерами у чотирьох тематичних площинах (у питаннях демократії, ефективного управління та стабільності, у сфері економічної інтеграції і подібностізближення до європейських політик, у справах енергетичної безпеки, у сфері міжлюдських контактів).

В рамках багатосторонніх заходів розпочався проект інтегрованого управління кордонами (Integrated Border Management) за надані кошти у розмірі 50 млн. євро. Тривають роботи над підготовкою програми з підтримки малого і середнього бізнесу (57 млн. євро на період 2010-2013 рр.). Першим кроком у реалізації цієї програми був проект Іст-Інвест (East-Invest) на суму 7 млн. євро, метою якого було покращання інвестиційного клімату в державах, охоплених партнерством, та створення мережі бізнес-контактів між ЄС і його східними сусідами. Почато ініціативу "Запобігання природним та людиногенним катастрофам" (6 млн. євро). Планується також впровадження програми обміну інформацією на тему охорони навколишнього середовища - Environment Governance (1,8 млн. євро) та культурної програми Східного Партнерства (12 млн. євро). Восени 2009 року розпочато Ініціативу щодо збільшення енергетичної продуктивності і захисту навколишнього середовища у Східній Європі, розраховану на бюджет у 1,5 млрд. євро.

З огляду на зобов'язання, прийняті на засновницькому саміті Східного Партнерства у Празі, Європейський Інвестиційний Банк (ЕВІ) створив інструмент фінансування проектів в рамках Східного Партнерства (Eastern Partners Facility, 1,5 млрд. євро). Фінансування призначатиметься на інвестиції у країнах-партнерах програми Східного Партнерства та становитиме доповнення до існуючого зовнішнього мандату ЕВІ з інвестування в регіоні Східної Європи (3,7 млрд. євро).

Спільна Декларація відкриває можливості для участі у Східному Партнерстві різного виду суб'єктів. Наголошується, що крім урядових установ, учасниками програми можуть бути парламенти, міжнародні організації, органи самоврядування, фінансові установи та суб'єкти діяльності у сфері громадянського суспільства та приватного сектора. Шляхом конкретних дій, проектів і тематичних зустрічей до Партнерства можуть приєднуватися також треті держави - в індивідуальному порядку - якщо їхня участь буде спричинятися до досягнення цілей Східного Партнерства.

Низка міжнародних організацій скористалася такою формою запрошення до співпраці. В рамках програм Східного Партнерства Рада Європи провела заходи щодо залучення до ініціативи з боротьби з корупцією та заходи щодо підвищення ефективності роботи систем судочинства. ОБСЄ планує почати співробітництво у рамках покращання стандартів із захисту прав людини. ЄБРР і ОЕСР є учасниками програм підтримки малого і середнього бізнесу у східних країнах - партнерах Східного Партнерства. Планується залучення і інших міжнародних установ та третіх країн до тих ініціатив, де їхня участь може допомогти досягненню цілей і завдань Східного Партнерства.

Великий інтерес до Східного Партнерства виявили неурядові організації з Євросоюзу і країн-партнерів. У грудні 2009 року у Брюсселі відбулося перше засідання Форуму громадянського суспільства Східного Партнерства, в якому узяло участь близько 200 неурядових організацій. На Форумі було створено Керівний Комітет для координації дій неурядових організацій з ЄС і країн-партнерів. Робота Форуму має активізувати взаємодію між суспільствами та посилити громадянський вимір діяльності Східного Партнерства. Чергова зустріч Форуму відбудеться восени 2010 року в Берліні, наступна - восени 2011 року під час польського головування в Раді ЄС.

У двосторонньому вимірі Східного Партнерства - у взаєминах Європейського Союзу з окремими країнами-партнерами - здійснюються заходи, спрямовані на підписання угод про асоціацію та встановлення поглиблених і всеохоплюючих зон вільної торгівлі. Нині добігають кінця праці над угодою про асоціацію ЄС-Україна, розпочався переговорний процес над подібною угодою з Молдовою, а також Вірменією, Азербайджаном і Грузією.

Здійснюються кроки, метою яких є поступова лібералізація візового режиму і запровадження безвізового режиму включно. На найбільш прогресивному етапі цієї співпраці з ЄС перебуває Україна. Обидві сторони розвивають візовий діалог, який має привести до розробки відповідних умов щодо встановлення безвізового режиму. Слідом за Україною рухається Молдова, яка у червні 2010 року також почала переговорний процес. У 2009 р. закінчилися переговори про спрощення візових процедур між Євросоюзом і Грузією (такі угоди вже діють у стосунках ЄС з Україною і Молдовою). Одночасно тривають інтенсивні переговори щодо розробки форм співпраці в цій сфері з Вірменією і Азербайджаном.

Практичною підтримкою для країн-партнерів програми Східне Партнерство буде опрацювання і запровадження Всеохоплюючих програм інституційної розвиткубудови, покликаних посилювати в партнерських країнах ті установи, що є важливими з точки зору ефективної реалізації угод про асоціацію та угод про вільну торгівлю. На ці програми призначено 173 млн. євро, а свою допомогу в їх запровадженні надаватимуть деякі з країн ЄС, в тому числі Польща. У травні 2010 р. Молдова - перша країна з шістьох партнерів ЄС у Східному Партнерстві - підписала з Європейською Комісією порозуміння, згідно з яким можливий є початок програми СІВ (для Молдови бюджет цієї програми складає 40 млн. євро).

У травні 2010 р. у Сопоті пройшло перше неформальне засідання міністрів закордонних справ країн Східного Партнерства, організоване за співпраці Польщі і головуючої в ЄС Іспанії. У першу річницю заснування Східного Партнерства керівники дипломатичних відомств з 33 держав за участю Європейського комісара з питань розширення і європейської політики сусідства обговорювали, насамперед, проблематику практичної імплементації Східного Партнерства, в тому числі плани і дії Європейської Комісії, принципи фінансування, графіки і методи реалізації чергових етапів втілення ініціативи Східного Партнерства, а також можливості співучасті у процесах формування і запровадження заходів в рамках проектів держав - членів ЄС та країн-партнерів програми. На зустрічі в Сопоті країни-партнери представили своє бачення перспектив поглиблення взаємин з Європейським Союзом і реалізації конкретних програм і проектів. Суттєвим питанням, що обговорювалося під час зустрічі, було також створення Групи Друзів Східного Партнерства - неформального форуму взаємодії з державами, які не є членами ЄС, але зацікавлені підтримувати проекти, спрямовані на реалізацію цілей Східного Партнерства.