Інформаційний портал Калуського району - Григорій Смольський
Вівторок, 26.09.2017, 18:30 | Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід

Григорій Смольський



ГРИГОРІЙ СМОЛЬСЬКИЙ. 2 грудня 1893 року у с.Підгірках, біля Калуша, в селянській родині народився український художник Григорій Смольський. Закінчивши місцеву початкову школу, він навчався у класичній гімназії у Станіславові, де вперше проявився його образотворчий талант. Юнак мріяв стати художником. Перша світова війна перешкодила навчанню — Г. Смольський спочатку потрапив у концентраційний табір, пізніше став вояком австрійської армії.

У 1921 р. майбутній художник стає студентом Вільної Академії Мистецтва у Львові, одночасно продовжуючи навчатися на філософському факультеті Львівського університету.

Саме тут, у Львівській Академії Мистецтва, щаслива доля звела його з неперевершеним Олексою Новаківським. Як писав мистецтвознавець І. Сенів, Смольський стає не лише одним із палких-прихильників його великого таланту, але й одним із ініціаторів заснування т.зв. Академії Новаківського, одним із перших (і довгорічних) учнів великого майстра, активним борцем за існування цієї першої на західноукраїнських землях художньої школи.

Львівська Академія Мистецтв була на той час справді вищим мистецько-навчальним закладом, де, крім Олекси Новаківського, що провадив навчання живопису і композиції, працювало багато обдарованих представників мистецького та наукового світу: художник-реаліст Осип Курилас, викладач анатомії Степан Балей — видатний вчений у галузі психології, математики та фізики; викладач історії мистецтва професор Іларіон Свснціцький та інші фахівці.


Значну частину навчального процесу студенти під керівництвом О. Новаківського проводили серед живої природи. Після закінчення Академії Григорій Смольський виїхав за кордон — удосконалювати свою майстерність. Він побував в Італії (1931), Франції (1934). В Римі, Флоренції, Венеції, Парижі художник вивчав оригінальні твори майстрів епохи Відродження, знайомився з різними художніми європейськими школами.

За словами мистецтвознавця І. Сеніва, на перших порах самостійної творчості художник шукає себе в різноманітних стилях та формах. Багато уваги приділяв він портретному мистецтву, трактуючи його спочатку виключно реалістично. Пізніше його цікавлять полікомпозиційні та кольористичні питання в портреті. Народні легенди Гуцульщини, багаті "довбушівською" тематикою, захоплюють Смольського романтично-героїчним сюжетом. З того часу Довбуш, Дзвінка та вірні товариші народного героя не сходять з полотен художника.

Найбільше художник визначився як пейзажист; писав він переважно карпатську природу. Саме в пейзажах викристалізувався характер живопису Г. Смольського. Нерішучі, приглушені тони його ранньої палітри поступаються свіжим, соковитим і чистим кольорам. Художник знаходить свою мистецьку мову та свій жанр. Пейзажі Смольського вільні та сміливі в засобах, не рисовані, але широко мальовані, сповнені поезії та настрою.

Особливо вдалими у Г. Смольського є його маленькі за форматом пейзажі. У намальованих протягом одного сеансу картинках міститься найбільш істотний нерв його таланту. Вони приносять свіжість враження і техніки, які може дати тільки малювання з натури. В них найкраще проявляється розуміння художником барвної плями в композиції пейзажу, йогодуже високе почуття гармонії та сміливість кольорис-тичних зіставлень. Смольський ніколи не повторюється у своїх роботах, ні один його пейзаж не подібний до іншого. Щире ставлення до природи пробивається з кожного його твору — це найкраща риса художника. Він чітко зберігає характер кожного кутка краєвиду і не визнає жодних трафаретів у кольорі. Григорій Смольський створив дуже багато різножанрових картин. У першому каталозі його творів за період від 1923 до 1956 рр. налічується 128 творів.

Цікавими і високомистецькими роботами митця є "Автопортрет" (1923), "Мій батько" (1925), "Міст на Сені" (1935), "Портрет композитора С. Людкевича" (1953), "Гуцул і гуцулка" (1957), "Наречена" (1957), "Портрет Василя Стефаника" (1959), "Опришки в горах" (1965), "Космос" (1968), "Хліб наш насущний" (1970), "Довбуша вітають" (1970) та цілий цикл картин про опришків Довбуша.

Від 1956 року автор довгий час дружив із Григорієм Смольським, часто відвідував художню майстерню, що містилася в його помешканні. Разом із художником ми відпочивали в його улюбленому гуцульському селі Космачі, говорили про різні проблеми історії України, образотворчого мистецтва. Григорій Смольський ще в 30-х роках написав та опублікував книгу про Олексу Довбуша, в якій відобразив героїчне життя та антикріпосницьку боротьбу опришка. Художник подарував авторові кілька живописних картин, а на каталозі своїх творів написав: "Мойому конкурентові по історії дослідження "Довбуша" Володимиру Грабовецькому на памятку. Смольський Г. С. 23.IX. 1957". В цьому автографі художник щиросердечно висловлювався про спільність творчої праці над однією тематикою.